Стіна

Як світ не крутиться, неодмінним є сповільнення самого того "крутіння", на штиб славнозвісного регресу чи ре-еволюції, чи бодай ре-ренесансу. Сповільнення динаміки рухомості землі призведе до збільшення самої доби до 300 годин, а згодом день буде тривати тиждень, з часом день триватиме місяць й вічне сонце спопелить прекрасну Землю своїм життєдайним промінням. Але це згодом. Зараз же, коли набираються оберти, механізм піддається інерційному спокою чи свавіллю, стає одностороннім чи двостороннім, незмінним залишається питання: що далі? На це запитання є тисячі відповідей та рефлексій, як і є варіації на тему "причинного поштовху" чи імпульсу, вибуху, першоджерела. Тут мільйони різнопланового розуміння та пере-страждання знайшли своє втілення в конкретних артефактах та працях.

Фрейд стає більш зрозумілим з огляду на  надмірний потяг до вітамінів щастя, різнопланових хімічних сполук, що відносять цілеспрямовано в сферу трансцендентального чи потойбічного (подякуємо за це професору Хофману, зараз йому вже 104 рочки, а можливо і більше). Чи Психічного Несвідомого (ПН)? ПН має, напевно, більш-менш сталу дислокацію, хоча, що є більш переконливим, за майоріння стелсу в просторі карпатського різнобарв'я. Психічно Несвідоме є пульсуючою ойкуменою та майже нікому не вдалося віднайти плюс-мінус візуальну формулу для характеристики цього феномену. Хоча ми звикли шукати феноменологію вдень, декотрі полюбляють вночі, незмінним залишається сама константа ПН, і ім'я їй пандорум. Пандорумом може бути й вищезгаданий стелс десь над  Бульчинохою, чи космічний корабель, що блукає вже невідомим галактиками сотні років, пандорумом може бути тренд, стан, конкретна постать, пандорумом може бути й наша Земля та наша свідомість (наголос на першому складі).

Отже Пандорум, чи ПН, є ретранслятором отого цілісного чи подрібненого розуміння-усвідомлення Карти всесвіту й інших планет. Постійний контакт із ретранслятором є небезпечним, тільки у випадку неспинного контакту можливий варіант повноцінного "взаємопроникнення".

Наша свідомість піддається певним імпульсам, котрі мають різноплановий вектор й відходять з різних джерел та порталів. Побутовий вектор впливу це, зазвичай, невроз. Неврози є деструктивними й призводять в свою чергу до втрати того "логоса", що єднає нас із ПН. Фрейд, зокрема, не був першим в цьому розумінні ПН, до нього так думали і Шеллінг (натурфілософ чистої води), і Ламарк (в нього взагалі чудо-зоологія віднайшла повноцінний відбиток в японському артхаузі). Неврози є різні. Під час війни Фрейд страждав "окопним" неврозом. Юнг мучився в свою чергу "астральним" неврозом. Ми всі зараз примусово піддаємось інформаційним неврозам – хоча й добре знаємо, що прийде Легіон й дихати буде брехнею…

Піддаючись неврозам, людина страждає, а це погано, бо створена для Добра та задоволення, для щастя та радості. Коли ретранслятор блокується, повноцінний зв'язок із ПН чи das es може бути просто втрачений. На допомогу в цьому випадку прийде внутрішнє Я, а згодом понад-Я, а потім знову вниз до архетипу.

Цілісної карти всесвіту все одно не вийде скласти, бо є багато "бо", а коли "бо", тоді й поп-корн з карамеллю. Що є найбільш парадоксальним, це те, що людина щосекунди знаходиться в "океані брехні" чи "граді людському". Бо брехня граничить із мудрістю, як і мудрість, в свою чергу, із хитрістю, а хитрість наостанок із одним із підвидів захисту від неврозів. Дистанційне керування брехнею дозволяє позбутись зайвої нервозності – з огляду на те, що все ж таки кінцева мета - це кількість задоволення на дециметр часового проміжку (до прикладу хвилин-годин). В цьому випадку рецептура від дохтора Хофмана ой як знадобиться. Отже позбираємо пазли.

По-перше, потрібно жити вже і одразу, істина завжди індивідуальна й має зв'язок із ПН. Людина живе або минулим (Пандорум) або ж майбутнім (яке в свою чергу є лишень фантасмагорією чи смачною фікцією), а треба вибудовувати теперішнє "логосами" сатисфакції та ейфорії.

По-друге, ретранслятор є тим рятівним джерелом, що дає можливість розуміння карт Всесвіту й перш за все своїх особистісних потаємних можливостей. Тут Фрейд зокрема наголошує, що людина сама створила релігію як вакцину від страждань та неврозів (Ошо побачив великий плюс для теперішнього в релігії, а саме - в молитві, бо молитва це і є чиста та щира форма Любові). Уникати страждань через чи внаслідок релігійного пандоруму. Фрейд наголошує на штучності Формули Віри, зокрема штучності її самого виникнення. Тут знову ж таки йде зв'язок із філософією Ламарка і Гоббса. До речі, Ламарк називав душу – "ефіром", який мандрує у крові у вигляді тонких флюїдів, що спричинило страшний конфлікт із "творчим дарвінізмом". Можливо, тут Ламарк був більш правий, адже флюїдні молекули мали константний зв'язок із ПН і Віра була тим ретранслятором. Це еволюційно натуралістичний підхід.

Фрейд припускає Комплекс Едіпа (КЕ) за першоджерело створення штучного Бога (у Ламарка - приклад вбиття альфа-самця своїми ж дітьми), а Гоббс, в свою чергу, формує цілісну картину "суспільних груп", а ці спільноти, в свою чергу, піддаються Колективному Несвідомому (КН). Є також варіації на тему Колективного Психічного Несвідомого (КПН). КПН є простим результатом суспільно-соціального неврозу: бунти, революції тощо.

По-третє, якби ми не намагались віднайти аналітику певних процесів, ми приходимо до висновку, що це є породженням нашого мозку, який є недосконалим (стає досконалим після рецептів Хофмана), як вербально, так і лінгвістично, так і біологічно (Маркс казав, що людина є просто активністю білка та його форм). Внаслідок такої каші виникає Бунт, а Бунт, в свою чергу, як захисний імпульс в певних формах вибудовує Стіну, яка і захищає його Пандорум..

В наступній статті (вже просто є достатня візуальна база-картини-артефакти) спробуємо дослідити феномен Стіни з огляду на проблемність конкретного історичного проміжку та часу, а сме Війни та її страшних наслідків.    

З повагою Р. Бончук