СТІКАЛА КРАПЛЯ, Й НЕ ОДНА

Стікала крапля по поверхні скла,
стікала тихо, майже непомітно.
Її полишила гроза, й пішла,
і раптом стало краплі так самітно.

Найлегший шлях змогла собі знайти
опісля карколомного польоту –
додолу швидше, швидше дотягти,
й не відчувати доторк ешафоту.

Стікала крапля, не жаліла сил,
частинами втрачалася на пласі.
Та раптом, зупинився небосхил...
...Була мольба до грозової висі.

Самотність не дана лиш одному,
і в русі поміж доль знайдуться друзі.
А спробуй, спробуй розтлумач, чому
є ліпшим плин в надійному союзі.

Стікали краплі по поверхні скла,
стікали разом, зовсім неквапливо.
Гроза їм не потрібною була.
Один для одного – рушійне диво.

2018   © |Арт°°
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com