Стара казка на новий лад

Сюжет казки дуже простий і такий, що легко запам’ятовується. Купив дід козу на ярмарку та й привів додому. Та коли господар доручає рідні пасти козу, а ввечері питає рогату, чи та їла, чи пила, нахабна коза обманює його, говорячи, що нічого не їла й не пила. З пересердя дід проганяє своїх синів, а згодом і жінку. А коли з’ясовується правда і дід хоче козу зарізати, вона втікає до лісу, де вдирається в хатинку до зайчика.
 
Бідолашний зайчик, повернувшись додому, знаходить там якусь зайду, та не може її прогнати, ба й навіть інші лісові звірі не в змозі це зробити, бо дуже бояться рогатої й бородатої кози, яка до того ж ще й приказує:
 
- Я, коза-дереза,
За три копи куплена,
Півбока луплена!
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету, -
Тут тобі й смерть.
 
Та все закінчується хепі-ендом, бо знаходиться такий собі рак-неборак, який не злякався кози та вигнав її з хатинки. Дуже повчальна історія, і не лише для малюків, що не треба пускати чужинців до своєї оселі.



Однак сьогодні ця давня казка наповнюється новим сенсом. Казковий зайчик – то наша бідолашна Україна, а коза-дереза – це нахабний "русский мир", який без дозволу вдерся в чужу хату. Всі ці ведмеді, вовки та лисички – то Євросоюз, який нібито і хоче допомогти Україні, та страшенно боїться кози-дерези. Ось тільки невідомо, хто той рак-неборак, який вижене нарешті з нашої хати цю рогато-бородату нахабу? 
 
Цікаво, що казка вважається також російською. В Росії широкому загалу вона відома в обробці Олексія Миколайовича Толстого, яка майже слово в слово повторює український варіант, включно з козиною приказкою. Хіба що замість рака-неборака фігурує півник. При цьому, в найбільшій збірці російських народних казок О. М. Афанасьєва казки "Коза-дереза" немає, хоча є досить схожа "Сказка о козе лупленой". Проте в цій казці відсутня перша частина про пасіння кози, а визволяє зайчикову хатинку не півник, який також нічого не зміг вдіяти з козою, а маленька бджілка. Отже варіант Толстого списаний саме з української казки, а не з афанасьївської. До того ж, сам О. М. Афанасьєв нерідко включав до складу російських казок і деякі малоросійські, як наприклад "Покатигорошек" або "Никита Кожемяка", бо вважав українців гілкою "русского народа".

А "червоний граф", як називали О. М. Толстого, не лише полюбляв, як і його тезка за прізвищем Лев Миколайович, обробляти народні казки, а ще й відомий переробкою (прямо кажучи плагіатом) казки італійського письменника Карло Коллоді "Піноккіо", знайомої російському читачеві, як казка про Буратіно.

Отже все виглядає суто по-російськи – не лише вдертися в чужу хату, а ще й привласнити собі її історію.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Три питання до письменника: під пильною увагою автори "Фонтану казок"
У дорослому житті ми так зрідка дозволяємо бути собі слабкими. А що вже говорити про те, щоб іноді відчувати себе дітьми... Ua Modna розпитала авторів, що пишуть для дітей, про їхні принципи, мету творів, а також як правильно батькам вибрати книжку для свого чада.
Читати більше
Успішними не народжуються — ними стають: настанови
Величезний успіх врешті-решт починається з ідеї, але те, що робить ідеї реальністю, — шалене людське бажання. Як правильно розставити пріоритети? Де знайти мотивацію? Секрети успішної людини — у статті.
Читати більше
Бізнес-поради для початківців
Напевно, достатня кількість людей бажає працювати на себе. Натомість вислуховування доган від шефа, підйом зранку, відсутність часу — зазвичай такою є реальність. То, може, варто вже нарешті почати власну справу? Поради для цього — уже у статті.
Читати більше