Спрямований до зірок

Ім'я Юрія Кондратюка навічно увійшло в історію космонавтики разом з іменами К. Е. Ціолковського, Ф. А. Цандера та інших видатних вчених та дослідників. Цим ім'ям названий кратер на Місяці та чимало міських вулиць на Землі. З цим ім'ям пов'язані проекти польотів на Місяць і до віддалених планет сонячної системи, що випередили свій час і з успіхом були використані американськими вченими та інженерами. Однак не всі знають, що це ім'я не справжнє.

Справжні ім'я та прізвище людини, відомої як Юрій Кондратюк, - Олександр Гнатович Шаргей. Народився він у Полтаві. У 1916 році закінчив гімназію зі срібною медаллю. Після Жовтневого перевороту був мобілізований до Білої армії, прослужив там вісім місяців, утік, потім його знову мобілізували, він знову утік. У 1921 році родичі передали йому документи померлої від туберкульозу молодої людини - Юрія Васильовича Кондратюка. Так Шаргей став Кондратюком.

Нелегкою склалася і подальша доля вченого. Йому довелося пережити невизнання, звинувачення у «шкідництві», арешт, засудження до таборів, згодом замінене на роботу в «шарашці» (назва НДІ і КБ тюремного типу, підлеглих НКВС СРСР, в яких працювали ув'язнені вчені та інженери). На початку Другої світової війни він пішов добровольцем на фронт і загинув в одному із перших боїв 25 лютого 1942 року, похований біля села Кривцово в Орловській області (Росія).

Але й після смерті доля зіграла з ним злий жарт. Після закінчення війни під час розбору фашистських архівів були виявлені документи, які начебто б свідчили про те, що Кондратюк працював у Вернера фон Брауна на ракетній базі у Пенемюнде. Багато хто повірив, що Кондратюк виявився зрадником. Однак насправді все відбувалось інакше. У тих же архівах знайшли половину зошита Кондратюка з формулами і розрахунками по ракетній техніці. Там вказувалося його прізвище, ім'я та по-батькові. Зошит знайшов на полі бою якийсь німецький солдат і приніс своєму командиру. Незабаром він потрапив до фахівців з ракетної техніки. Зробили запит у табори військовополонених. І треба ж було статися такому збігу обставин - знайшовся повний тезка та однофамілець вченого - Юрій Васильович Кондратюк. Коли його запитали: «Твій зошит?», він, щоб вирватися з табору,  сказав: «Так». Але коли бідолашного привезли до Пенемюнде і зажадали щоб він включився до роботи, з'ясувалося, що цей Кондратюк мав освіту в обсязі трьох класів.

Юрій Кондратюк уславився не лише досягненнями в галузі космонавтики та міжпланетних перельотів. Займався він і справами «земними». Наприкінці 1920-х років він побудував у Сибіру найбільший у світі елеватор без жодного цвяха, який вміщував понад 10 тисяч тон зерна і отримав назву «Мастодонт».

А у 1930-х роках займався проектуванням Кримської вітроелектростанції, для якої запропонував оригінальний варіант надвисокої і надстійкої вежі. Згодом його ідея була використана при проектуванні і будівництві Останкінської вежі в Москві. Авторський колектив, який спроектував Останкінську телевежу, був удостоєний Ленінської премії. Очолював його доктор технiчних наук М. В. Нікітін. Той самий інженер Нікітін, якого прикріпили до Кондратюка в період, коли той проектував Кримську вітроелектростанцію. Проте отримуючи премію, Нікітін забув сказати, що скористався ідеєю Кондратюка-Шаргея, оформлену заявкою на винахід «Трубчатая железобетонная башня с оттяжками для ветряных двигателей».

Однак справжнім пам'ятником видатному інженеру, одному з піонерів космонавтики стала якраз Останкінська вежа. Недарма своїм силуетом вона нагадує ракету, спрямовану до зірок.

[adSlot9]

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

ЯК ПОДІЛИЛАСЯ РУСЬ ПІСЛЯ "БАТИЄВОГО ПОГРОМУ"
Жодний відлам українства не спромігся звільнитися від татаро-монгольського ярма власними силами, з утворенням власної династії та держави. Цей факт, незалежно від його причин, означав довготривале зникнення Русі та русичів з політичної карти світу.
Читати більше
Нищівно час диктував: Анна Франк
Анна Франк — одна з найвідоміших жертв Голокосту, яка померла у віці 15 років у концтаборі Берґен-Бельзен. Але вона, як і хотіла, залишила по собі згадку — щоденник, перекладений на 50 мов. До вашого прочитання доля юної дівчинки, яка була змушена швидко подорослішати.
Читати більше
Яскраві цитати Нельсона Мандели
18 липня мало би виповнитися 100 років першому темношкірому президенту Південно-Африканської Республіки, Нобелівському лауреату, одному з найвідоміших активістів у боротьбі за права людини у часи апартеїду - Нельсону Манделі.
Читати більше