Спрямований до зірок

Ім'я Юрія Кондратюка навічно увійшло в історію космонавтики разом з іменами К. Е. Ціолковського, Ф. А. Цандера та інших видатних вчених та дослідників. Цим ім'ям названий кратер на Місяці та чимало міських вулиць на Землі. З цим ім'ям пов'язані проекти польотів на Місяць і до віддалених планет сонячної системи, що випередили свій час і з успіхом були використані американськими вченими та інженерами. Однак не всі знають, що це ім'я не справжнє.

Справжні ім'я та прізвище людини, відомої як Юрій Кондратюк, - Олександр Гнатович Шаргей. Народився він у Полтаві. У 1916 році закінчив гімназію зі срібною медаллю. Після Жовтневого перевороту був мобілізований до Білої армії, прослужив там вісім місяців, утік, потім його знову мобілізували, він знову утік. У 1921 році родичі передали йому документи померлої від туберкульозу молодої людини - Юрія Васильовича Кондратюка. Так Шаргей став Кондратюком.

Нелегкою склалася і подальша доля вченого. Йому довелося пережити невизнання, звинувачення у «шкідництві», арешт, засудження до таборів, згодом замінене на роботу в «шарашці» (назва НДІ і КБ тюремного типу, підлеглих НКВС СРСР, в яких працювали ув'язнені вчені та інженери). На початку Другої світової війни він пішов добровольцем на фронт і загинув в одному із перших боїв 25 лютого 1942 року, похований біля села Кривцово в Орловській області (Росія).

Але й після смерті доля зіграла з ним злий жарт. Після закінчення війни під час розбору фашистських архівів були виявлені документи, які начебто б свідчили про те, що Кондратюк працював у Вернера фон Брауна на ракетній базі у Пенемюнде. Багато хто повірив, що Кондратюк виявився зрадником. Однак насправді все відбувалось інакше. У тих же архівах знайшли половину зошита Кондратюка з формулами і розрахунками по ракетній техніці. Там вказувалося його прізвище, ім'я та по-батькові. Зошит знайшов на полі бою якийсь німецький солдат і приніс своєму командиру. Незабаром він потрапив до фахівців з ракетної техніки. Зробили запит у табори військовополонених. І треба ж було статися такому збігу обставин - знайшовся повний тезка та однофамілець вченого - Юрій Васильович Кондратюк. Коли його запитали: «Твій зошит?», він, щоб вирватися з табору,  сказав: «Так». Але коли бідолашного привезли до Пенемюнде і зажадали щоб він включився до роботи, з'ясувалося, що цей Кондратюк мав освіту в обсязі трьох класів.

Юрій Кондратюк уславився не лише досягненнями в галузі космонавтики та міжпланетних перельотів. Займався він і справами «земними». Наприкінці 1920-х років він побудував у Сибіру найбільший у світі елеватор без жодного цвяха, який вміщував понад 10 тисяч тон зерна і отримав назву «Мастодонт».

А у 1930-х роках займався проектуванням Кримської вітроелектростанції, для якої запропонував оригінальний варіант надвисокої і надстійкої вежі. Згодом його ідея була використана при проектуванні і будівництві Останкінської вежі в Москві. Авторський колектив, який спроектував Останкінську телевежу, був удостоєний Ленінської премії. Очолював його доктор технiчних наук М. В. Нікітін. Той самий інженер Нікітін, якого прикріпили до Кондратюка в період, коли той проектував Кримську вітроелектростанцію. Проте отримуючи премію, Нікітін забув сказати, що скористався ідеєю Кондратюка-Шаргея, оформлену заявкою на винахід «Трубчатая железобетонная башня с оттяжками для ветряных двигателей».

Однак справжнім пам'ятником видатному інженеру, одному з піонерів космонавтики стала якраз Останкінська вежа. Недарма своїм силуетом вона нагадує ракету, спрямовану до зірок.

[adSlot9]