СПРАВА МАРТІНА КРЮГЕРА
Ліон Фейхтвангер. Успіх.

СПРАВА МАРТІНА КРЮГЕРА

Ліон Фейхтвангер. Успіх.

Роман “Успіх” має підзаголовок – “Три роки з історії однієї провінції”. Мова про німецьку Баварію в 1921-1924 роках. Тут зароджувався фашизм.

Через так звану справу Мартіна Крюгера, якого посадили до в’язниці, бо розмістив у художній галереї картину голої жінки, яка намалювала саму себе, Ліон Фейхтвангер робить своєрідний зріз суспільства, показуючи людей, які призвели до з’яви фашизму в Німеччині. Здебільшого ці герої карикатурні, в їхньому фюрерстві з маленькими вусиками можна впізнати Гітлера, але чим глибше вчитуєшся в текст, тим більше розумієш, що всі вони подібні одне на одного, й усвідомлюєш неминучість того, що має трапитись. За великим рахунком, ми обираємо подібних на себе, тому фюрери не народжуються на порожньому місці.

За обсягом це великий роман, понад сімсот сторінок. Кожна деталь має значення. Письменник скрупульозно описує своїх героїв, їхні дії та бездіяльність. Показано витоки ставлення “справжніх німців” до євреїв. Йдуть із життя й ті зі своїх, які “зрадили”.

На захист Мартіна Крюгера фактично виступила лише Йоганна Крайн. Ця молода жінка, обурена несправедливістю баварського так званого правосуддя, виходить заміж за ув’язненого. Це не кохання до чоловіка, а радше акт протистояння усім бюргерам, які схвалюють рішення суду, бо за ґратами опинилася людина, ментально їм чужа.

Йоганна закохується в письменника Жака Тюверлена, але врешті-решт і він виявляється таким, який не здатний звільнити з в’язниці її чоловіка. Крайн жертвує своїм привабливим тілом, але молодики й міністри, які викликають у неї огиду і від яких залежить звільнення Мартіна Крюгера, не допомагають їй.

І вже коли здається, нема на що сподіватися, приходить звістка про ймовірну амністію її чоловіка. Йоганна Крайн відвідує його у в’язниці й бачить перед собою смертельно хвору людину. Вона звертається до лікаря, але той запевняє, що жодних відхилень у здоров’ї ув’язненого нема. А коли Мартін Крюгер за декілька днів до визволення вмирає, лікаря виправдовують, бо покійний – не та особа, заради якої комусь варто ламати життя.

На цьому тлі ми бачимо карикатурний путч, який закінчується поразкою. Йоганна Крайн за інерцією змінює чоловіків і визріває до того, що “мертвий повинен заговорити”. Вона знімає фільм про Мартіна Крюгера, який у саме серце вразив німецького міщанина. Люди хоч і задумуються над системою так званого правосуддя у Баварії й усвідомлюють, що Мартіна Крюгера невинно засудили, але це йде врозріз із їхніми життєвими переконаннями, а тому емоції, викликані фільмом Йоганни Крайн, у жодному разі не виведуть їх на барикади проти існуючого режиму.

Тюверлен відвозить Крайн до глухого гірського баварського села, бо їй справді загрожує небезпека з боку “справжніх німців”, обурених тим, що з Мартіна Крюгера намагаються зліпити національного героя. А Тюверлен, натхненний прикладом мужньої жінки, по-новому дивиться на свою “Книгу про Баварію, або Ярмарок правосуддя” й успішно завершує її написання.

Над романом “Успіх” Ліон Фейхтвангер почав працювати в 1926 році. Безперечно, у світовій літературі це перша спроба застерегти людство від фашизму, який ніс загрозу всьому світу.

Система знищує талановитого мистецтвознавця Мартіна Крюгера, який не вписується в мислення бюргерів і їхніх політичних лідерів. “Справа Крюгера” допомагає зрозуміти, хто є хто.

Найпростіше було би віднести “Успіх” до історичних романів, хоча сам письменник у післямові зазначає: “Жоден з персонажів цієї книжки насправді не жив у місті Мюнхені між 1921 та 1924 роками” – і тут же додає: “… але в сукупності всі вони там існували”.

Фейхтвангер докладно описує німецькі в’язниці, почерпнувши відомості з нотаток братів по перу, які там перебували. Він досконало зображує побут і звичаї баварців тієї доби. Проте написане ним виходить далеко за межі типового історичного роману. Узагальнення, зроблені письменником, роблять цей твір не просто зліпком історії, а намаганням простежити те недалеке майбутнє, яке загрожує не лише Баварії чи Німеччині, а й світовій цивілізації.

Своєрідним продовженням цієї трилогії є романи Ліона Фейхтвангера “Сім’я Опперман” і “Вигнання”. Хоча там діють зовсім інші герої, ми бачимо витоки їхнього існування, закладені письменником у романі “Успіх”.

Анатолій ВЛАСЮК

13 листопада 2018 року