|
31 травня 2020
Mihal Vlad |
СПОГАДИ ТОГО ЧОРНОГО РОКУ
… плине час,
опадає за обрієм морок!
Нема за що вчепитися руками.
Несе нас повінь повз принишклий край,
Закрив обличчя білими бинтами.
Не – заблукай!
Сторожкі погляди… Вступає місце кожний.
Так пошесть налякала нарід наш.
Живемо зараз – ніби в огорожі…
Рахуймо – час!
По сорок днів! Як кораблі стояли –
Не зачумити б інших у містах.
Суворий карантин перечекали.
Згоряє – страх!
І в нас ті дні такі ж от невеселі.
Блукаємо, як тіні в чорнім сні,
Позачиняли вікна та оселі.
Сидьма – як пні!
Нарешті!... Може, випустять з засади?
Щоб розім’яли кісточки свої.
От були б ми тоді, як сонцю раді.
Минають – дні!
Надія, майже, вщухла з той бідою.
Знов дзвоне дзвін… Однак, чи не мені?
Сховатись – ніде! В лісі, за горою…
На – чужині?
От й біжимо у сні. Не озирнемось!
Далеко вже та хата та лани.
Врятує – тільки Боже! Повернемось…
Як підуть з тої ночі чорні сни.
31 травня 2020
Михал Влад
| 0 | 854 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Ліля Колісник
| 0 | 473 |
