|
23 липня 2019
Анатолій Власюк |
Сплелись тіла – і подих затаївсь.
Серця вже б’ються в унісон кохання.
В твоїй оселі я таємний гість.
І ти виконуєш усі мої бажання.
Як тільки я піду – забудеш вже, мабуть,
Що щиро й ніжно ти мене кохала.
Я розумію, в цім жіноча суть,
Жадобі ненаситній мало.
Розворушив кубло в твоїй душі.
І жертв нових жага все вимагає.
На сонечко всі виповзуть вужі
Твоїх бажань, бо тіло знемагає.
І я не йду. Залишусь ще. А ти
Кохаєшся, немов востаннє в світі.
Давно вже спалені мости,
І спереду ніщо не світить.
Нехай і так, нехай в останній раз.
Нехай ніколи не повториться це щастя.
Кохання не з’єднає нас.
Іти разом уже не вдасться.
… Сплелись тіла – і подих затаївсь.
Серця вже б’ються в унісон кохання.
В твоїй оселі я таємний гість.
І ти виконуєш усі мої бажання…
Анатолій ВЛАСЮК
26 червня 2019 року
| 0 | 1222 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
