Спáси – це праукраїнські Богú

17 серпня 2021
Любов СЕРДУНИЧ

Серпень – Спáсівка, Спáси, Спáси – це праукраїнські Богú.

Місяць Спасич згадано у Велес-Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий урожай.

Наші пращури проводили ритуали на високих горах, пагорбах, скелях або біля священних джерел, де відчутна сила й магія Природи, яку вони обожнювали, бо саме від сил Природи залежить життя і саме перед силами Природи безсила кожна людина: і християнин, і буддист, і магометянин, і рідновір, і атеїст…

Отож на священних місцях поминали пращурів, загиблих воїв, присягалися продовжувати їхню справу у боротьбі за волю Батьківщини. Відбувалися братчини.
Щодо Спаса, то на це свято серпень багатий, бо їх кілька. Бо ж так ряснить він урожаями різнобарвними: у садку й на городі, у полі й на пасіці. Тож у серпні маємо і польові, й садові жнива.

Спасівка складається із трьох головних свят:

1 серпня – Медóво-мáковий Спас (Запас). Освячення меду та маку. Частування медом і випічкою з маком (пиріжки, струдлі).    

Медово-Маковий Спас у народі ще називають Маковієм, а святкують це свято дуже врочисто. Етнологи вважають, що назву Маковій свято отримало від віяння маку. Инші ж припускають, що Маковія, як і свято Маланки, в давнину приурочували Великій Богині Мокоші. На свято Маковія печуть паляницю «Мокошу». Цього дня освячують воду, бо Мокоша – Богиня літнього дощу. Жінки освячують на Маковія городину, а дівчата – квіти, адже це – пожертва Богині Мокоші, позаяк саме вона – їхня заступниця. До цього свята печуть коржі з маком, які розламують на шматки і заливають медовою ситою й розтертим маком. Цю страву називають «шулікою». Її дуже люблять діти і дорослі. На освячення готують маковійки: букетики, до складу яких входять хлібні колоски, голівки маку, свіжі і засушені квіти та цілющі трави, невеликі квіти соняшника. З лікарських трав – це миколайчики (маковійчики), петрів (Велесів) батіг (дикий цикорій), деревій (кровавник), меліса (маточник), полин гіркий, татарник колючий (чортополох), васильок (базилік), романець (рум’янок), ласкавці, чорнобривці, м’ята… Зберігають таку маковійку на покутті.

6 серпня – Я́блучний Спас. Освячення яблук, груш, квітів, инших дарів саду. Печуть пиріжки з яблуками, штрудлі.

16 серпня – Хлібний Спас. Освячення i споживання жертовного короваю з нового зерна, подяка Богам за щедрі дари. І вже радо смакуємо святим хлібом з нового урожаю, янтарним яблучком і золотою грушечкою, синенькою сливкою та червоною помідоркою й иншими дарами серпня. І тішимося плодами праці: врожаєм-запасом на весь рік. Традиційно цього дня печуть коровай, хліб, пироги, млинці. Освячують коровай і колоски жита й пшениці. Влаштовують народні гуляння, ярмарки.

Друге качання меду. Є й прислів’я: Спас свіжий медéць припас. Вірили: на Спасівку душі пращурів відвідують свої родини. Спом’янімо ж їх добрим словом і з відповідними стравами: яблучно-маково-медовими.

А Спасівка вельми прикметна! Кажуть, до Спасівки бджола працює на тебе, а після Спаса – на себе. Варто зважити на це, бджолярі й пасічники! Отож як прийшов головний Спас – то й пішло літечко від насПроминув Спас – держи кожуха про запас! Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (християнське, 28 серпня) – забере й нечиста. 

Серпень – і зернич (одна з давніх назв 8-го, а в давнину – шостого місяця): усіляке зерно збирає в запаси. Й тому

1 – 14 серпня – Перша подяка за Життя. Освячення маку і меду.

19 – Спаса. Друга подяка за Життя. Освячення яблук.

28 – Обжúнки, свято Врожáю. Час, коли славлять рідну землю-матінку та її дари: врожаї. Це було справжнім святом. Ще донедавна його урочисто відзначали у кожному селі, вшановуючи дари рідної землі та людей, які ростили й зібрали врожаї.

Споконвіків наші пращури (гіпербореї, анти, руси…) шановували плоди землі і своєї праці. З примусовим насадженням чужовір’я свята поцупили церковники, а що не могли з пам’яти людей вилучити їхні рідні звичаї, то поєднали з місцевими т. зв. язичницькими святами, присвяченими збору врожаю.

Крім згаданих Спасів, у народі збереглися й такі: Грúбний, Я́гідний, Горíховий, Полотня́ний, Спас на воді, (Мокрий Спас). Мабуть, у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу був свій час і відповідний пошанівок. Кожний овоч, ягоду, зерно, як плід Землі й Сонця, присвячували Рідним Богам, тож ніяких заборон на їх вживання не було, навпаки: їли все, аби за літо набратися сили і здоров’я. Перші овочі, квіти, мед і медові соти, мак, хліб із нового врожаю треба освятити рідною молитвою, вгостити родичів, свояків, сусідів – тоді усе піде на здоров’я й нам, дітям і онукам Дажбожим, які виростили ці дари. Такий наш прадавній звичай споживання перших плодів.

Тож віншую з рідними святами! Теплого, щедрого, хлібосольного і врожайного нам усім серпня-спасівця-запасівця!      

У ці святкові дні народився й мій поетичний  

СЛАВЕНЬ УРОЖАЄВІ ☼

Року й літечка окраса,

Мов його вінець, се – Спаса.

Я люблю, скільки жию,

Славне свято Врожаю.

Хлібний і Медовий,

Маковий, Квітковий.

Скоро й Яблучний Запас

Врожаєм потішить нас.

Від землі зберемо в щасті

Всі плоди своєї праці.

Нам вона дарує, бігме,

І городину, і збіжжя,

І рясну садовину,

Пресолодку, запашну.

До народного до двору,

До державної комори 

Несемо п’янкі меди

І ще стільки щедрих див!

Бо земля моя багата

Нас віншує хлібом, святом,

Царствами квітковими,

Щоб були здорові ми.

Щоб Запасу, себто Спаса,

Вистачило із запасом

До наступного врожаю,

До нової в полі жатви.

Рідне Сонечко-Ярило

Щедро душу всю відкрило

І наповнило серця.

Глянь, яка ж краса оця!

Наша матінка земля,

Ця Природа, ці поля –

Преродючі, як ніде!

Хай же кожен Божий день

Буде мирним і погожим!

Хай любов ряснить Дажбожа!

Яблучко, кохання символ,

Хай наснажить, додасть сили!

Хай буде запас здоров’я

Й невичерпної любови,

Щедрости і доброти! 

Всім нам – квітнути й рости!

Так буде, всякчас і нині,

В нашій славній,

В нашій вільній,

В нездоланній

Україні!

(Любов СЕРДУНИЧ)

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 16 серпня 2021
Це коротеньке дослідження - і на ще одному гарному сайті. Запрошую! tps://7days-ua.com/news/na-spasivku-dushi-prashchuriv-vidviduiut-svoi-rodyny/?fbclid=IwAR2mO4-d_YUTKjNotikYUCE49m7g5QJPB79k1AbI9AWY7T7aYym1lgOy-hY
Як обрати кондитерські товари для випічки
Готувати різноманітні десерти, які потребують випікання, набагато простіше при наявності спеціального інвентарю. Щоб процес був доволі простий та приємний, рекомендуємо заздалегідь запастись основним кондитерським приладдям.
Читати більше
Новітні технології на службі краси та здоров’я
Сучасна косметологія пропонує вирішувати свої проблеми за допомогою лазерних технологій. Вони допомагають назавжди забути про необхідність регулярного проведення епіляції, небажані татуювання, пігментні плями, судинні сіточки та зірочки.
Читати більше
Види тростин для ходьби
Хронічні патології опорно-рухового апарату, реабілітація після травми або операції, вікова фізична ослабленість тіла - все це перелік показань до того, щоб купити тростину для ходьби, спеціальний реабілітаційний пристрій, який надає підтримку під час руху.
Читати більше