Солодка отрута

16 січня 2017
Наталія
Ти закрадався в мої мрії,
Тихенько вслухувався в сни,
Ти втілював мої надії
І знов зникав десь до весни.

Лише коли сніги порозтавали
Ти вмів зі мною мовчки говорить
І очі в тебе синіми ставали,
Глибокими як вічності блакить.

Без слова забирав мої тривоги,
Надійно їх в траву ховав…
І встелював ти чарами дороги,
І рук моїх з своїх не випускав.

І знов приносив ніжність тиші,
Пісню чаруючу без слів,
Мене здіймав ти понад вишні
Й носив по небу де хотів.

Зі мною поринав ти в хмари,
Вдихав небесную блакить,
Ловив у жменю сонні чари
І ними закарбовував цю мить.
 
Голосить горе голосом голодним
Глодає душу, гонить голубів.
Знемога неміччю несе неспокій
Новим незносним недугам днів.

Любов лоскоче листячко ласкаве,
Милує маківок хмелевий мід
Кульбаба клубиться коріннячком в канаві
Самотньо сипле сонцю соти вслід...

16.03.2008 Наталія Кучер
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Катинський Орест Катинський Орест 30 березня 2018
Так чуттєво може написати лише ЖІНКА...
Жінка в контексті Другої світової війни
Генріх Гейне колись сказав: «Жінки творять історію, хоча історія запам'ятовує лише імена чоловіків». А якщо жінка має за плечима зброю та відвагу, то чим вона слабша за чоловіка? На жаль, війна нікого не ділить за гендером, перед лицем смерті ми всі однакові.
Читати більше