Солідарність як "трохи більше"

19 серпня 2014
Юлія Василів
Вийти за межі себе, щоб нарешті побачити себе з боку. Навіщо?
А й справді… навіщо?

Логіка ж така: "Мені достатньо. Мені достатньо мене і мого світу. Все інше – не моя справа".
Але чи так це?

В якийсь момент "не моя справа" стає невід’ємною частиною мого життя –  і чомусь так стається завжди – рано чи пізно. Тут лише питання ціни, яку доведеться заплатити за, здавалося б, такий усталений механізм "мій світ – моє життя –моя справа".

Натомість "не моя справа" вимагає саме моєї реакції, дії, думки, прийняття. Раптом зіштовхуюся із власною обмеженістю та комфортною зоною: адже завжди був мій світ, мій, МІЙ! Хочу, можу, потрібно мені, я – ось слова мого словника… Потрібно щось змінювати? Точно?

Потрібно -  в іншому випадку я перетворюватиму усе навколо себе в інструменти буття мене, забуваючи, що навколо мене є інші "я". Рано чи пізно цим також егоїстичним і не дуже "я" треба об’єднатися у бути разом – щоб вижити або почати жити по-іншому.

Мені доводиться дбати не тільки про себе. Мені дводиться "попуститися"!

Не ідеальна! Навпаки – непочатий край роботи. Залежна – адже є частиною суспільства, теж відповідальна за нього. Теж творю його! Чи пасивно спостерігаю в ізоляції мого світу? Це вже ближче до істини…
Зневага, десь починає зростати обурення і ЗНЕВАГА. До себе.

Проте у такий момент зневаги раптом і зовсім неочікувано народжується неймовірна повага до іншого. Інший, який теж має право бути собою – я ж починаю називати речі своїми іменами і бачити щось поза моїм виміром. Бачити його, цього іншого і нас в одній системі життя, світу, СПІЛЬНОЇ реальності.

Вже не достатньо просто жити із своїм егоїстичним словником – навпаки: думається не лише про себе. Все набуває іншого сенсу: праця як частина мене і створення цінності. Саме праця, а не робота як щось від механіки і механічне. Допомога та співпраця як елемент культури, а не просто слова. Інший, ближній як  хтось справді важливий, потрібний, цінний…

Виховання та навчання, вірність та повага, відповідальність та роль – якісніші глибина та мова про власне "я", яке є лише частиною багатьох інших цінних та геніальних "я".

В якийсь момент я починаю говорити по-іншому.  Змінюється риторика, яка блискавично змінює мене, суть і світ навколо.

Я виходжу за межі, які так довго трималися на міфі і рамках, щоб зрештою почати робити "трохи більше", не чекаючи якогось абстрактного моменту чи когось, що в сукупності найчастіше є просто перенесенням відповідальності на все, що завгодно…

Може, після такого і народжується оте, що називаємо "солідарністю"…?
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

30 хвилин в день, які повністю змінять ваше життя
Нам постійно бракує часу. Робота, справи — за ними та втомою не встигаєш займатися тим, чим хотілося б. А життя втікає. Далі в статті розповімо про надлегкий спосіб, який допоможе встигати все.
Читати більше
Ви будете в захваті від цієї різдвяної випічки з марципанами
Сьогодні спробуємо приготувати разом щось дуже смачне, а саме німецький штолен. Цією випічкою можете потішити рідних у холодний вечір або ж одразу запам'ятати рецепт собі до свят.
Читати більше