Сокровенне від Назарія Яремчука: золоті слова Золотого Голосу України

    Ще одне літо без легендарного Назарія Яремчука… 26-те  літо України без буковинського соловейка, талановитого тенора, великого народного артиста, лауреата премії Шевченка, співака від Бога, який вродженим магнетизмом, харизмою й талантом зачарував увесь світ.

    Український талант світового масштабу до прикрого прожив усього 43 роки, але став Душею України – всеосяжною, незрадливою, святою. Своїм життям він спростував твердження: «незамінимих не буває».  Був і залишається досі - неповторним! Бо коли йдуть хороші люди, то утворюється порожнеча, яку неможливо ніким і нічим заповнити.  «Своїм співом він піднімався до зірок. Вірно слугував своїй музі. І тому був для нас таким природним і зрозумілим, як наша українська пісня. Кажуть, згасла зоря Назарія. Так, вона згасла, але ніколи не згасне його дивна музика і його пісня» - говорить про свого друга Василь Зінкевич.

    Назарій Яремчук мав фантастичну популярність і мільйони шанувальників. З ним увесь світ облетіли найвідоміші українські пісні – «Червона рута»,  «Смерекова хата», «Водограй», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Чуєш, мамо», «Родина», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас».

   30 червня 1995 року догоріла свічка життя Назарія Яремчука: заплакала Україна, бо навік попрощалася зі своїм улюбленим солістом. Пішов у засвіти наш співак, зоставивши по собі вічний слід на землі - живі скарби, що йшли від щирого і доброго серця. Тому  живи, Назарію, живи! У своєму голосі, усмішці, піснях і словах! Живи у пам’яті наших сердець!

  «UA Моdna» зібрала сокровенні вислови талановитого соліста, які проникають глибоко в  душу і лягають на серце незатертим татуюванням.

    Кожен з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати святі речі – хто тебе народив, навіщо живеш, звідки ти, чого прагнеш, що скажеш людям, з якої криниці п’єш живу воду.

  Здається, що минуле – одна невпинна кольорова строката стрічка.

  Пісня для мене – це все. Це вираження людських почуттів. Без пісні я не уявляю свого життя. Цим почуттям пронизано все: моя родина, друзі, колеги по роботі, творчості. Тому пісня завжди з нами. Кожний теплий прийом знімає втому, адже людина щаслива тим, що приносить радість людям, дарує їм задоволення. Хочу співати для вас гарних пісень, що западають у душу, в пам’ять серця, несуть гарні думки, зачаровують красою мелодій.

  Від наспівності, ліричності, генотипу нашого народу – наш шлях. Наш шлях це романтика, мелодизм, наспівність – це душа нашого українського народу.

  Черства і червива душа не заспіває, якими б не були голосові зв’язки.

   Є два поняття зірки. Одне, коли самого себе віддзеркалювати в тому образі. А друге, коли переломлювати ті промені від себе і віддавати їх людям. Я вважаю, що цей другий шлях найправдивіший.

   Весь час треба бути на вершині сучасності, інакше біля підніжжя не видно тої далечі горизонтів, перспективи. Тому вперед, ні кроку назад.

  Ми повинні віддавати своє тепло людям. Чому співак співає? Багато співають на вулиці, вдома. Але не всі стають співаками. Певно, того співак є співаком, що у нього серце переповнене, як те блюдечко, добротою.

   То тільки здається, що нічого не діється. Але навіть не діючись – діється – інакше неможливо.

   Ох, гомосовєтікус. Що ти з нами наробила, Москва? Що ми з собою самі робимо?.. Нас віками обдирали, гнобили, експлуатували, вивозили все – від сала і чорнозему, від трудящих рук до геніального інтелекту… Нас хочуть уярмити, нас хочуть порізнити, розсварити. Не даймо їм цього шансу, бо в нас його не буде.