Статті / Література

собі на згадку......

4 червня 2021
Nikolas
  • ...в повітрі пурхають штучні комахи...одна з яких над тобою - слідкує за кожним твоїм поглядом, порухом, кроком, за кожною твоєю думкою, словом...її можна розчавити, але з"явиться інша, ще прискіпливіша...то ж - хай собі дзиготить, дзвенить у повітрі...в повітрі, в якому ніколи не чутимуться розлютовані людські голоси протесту і невдоволень...руїна, пустеля, поголос - ось що залишилося від колись квітучої країни...лишилася місцина, на якій обеліск із вписаними на ньому іменами і прізвищами осіб - з їх допомоги було знищено і "зачищено" від надто активного і бурхливого життя територію для жадібного, агресивного, жорстокого сусіди...так, ми це зробили!...і сумно визнавати це паскудство...але воно вже так є...ми втратили назавжди розсудливість, віру в майбутнє своєї країни - нам все одно! ...яка різниця! де і на якій території існувати...ми дійшли до безликості, узагальнених норм побуту у житті на просторах нашої невеличкої планети...і зрозуміли - нарешті! - що ніщо так не вбиває як зневір"я...від тоді ти разом з усіма потягнувся до світла, а впав у провалля...вийшов із темряви, а втрапив у темний тунель, у безвихідь...і кроки твої були впевнені, чіткі, а в розумі - сумніви...адже сусіда з добрими очима, заради якого була "зачищена" твоя батьківщина... - вбивця! і ти про те знаєш тепер, і на душу від того спадає лавиною нестерпно болюче камнепадіння...о! цей скалічений агресивним сусідом твій степ...він став символом суцільного болю і жалю...степ нині як докір тобі за твої безглузді, безрозсудні дії...а ці руїни, руїни осель - вони тепер як уявність, віддзеркалення барвистих будинків і розкішних палаців у збурених водах океану спогадів...і хвилі того океану всеохопні - вони поглинають простір твого існування і всього живого, з гуркотом і рокотінням, подібно людським істеричним реготанням здіймаються до небес і падають у вир лиха (заподіяного тобою ж!), досягають непроглядних глибин твоєї пам"яті завданих тобою страждань іншим життям - і людським, і життю планети - адже ти нищив рослинний світ, природу, землю, грунт, на якому трималася твоя батьківщина...і б"ються тепер ці хвилі об скелю майбуття, б"ються відлуннями у невідомість...і ти зазираєш, намагаєся прочитати скрижалі засерпанкової втаємниченості ще невідбутого... - адже саме там, в тих кришталевих крихких сферах віри і мрії прихована істина буття...там сховані усі відповіді...та не прочитати їх! не дізнатися тих відповідей ні тобі, ні будь-кому...а саме... - про що мріятиме сьогодення майбуття? чи є там мрія взагалі? чи відродилася вона, вбита нами та мрія?...чи мертва, як і у нашому часі?...і замість неї там, як і тут, у нашому сьогоденні - тверда, непохитна мета, досягнення якої не обмежується правилами, законами, принципами (які принципи?!!!...) - мета як конституція буття в "містечковій імперії", імперії для самого себе у собі самому...та як там не є - цікаво все ж таки знати подальшу долю мрії...адже мрія і подив - крила душі...і прикро, що цікавість наша так і залишиться нашою цікавістю без відповіді...бо неможливо зазирнути крізь століття у майбуття...гіперболізована егоїстичність - ось наша нинішня сутність...розмазане людинолюбство опанувало нашою свідомістю і стало вже стилем нашого буття...іскри гуманності іноді спалахують і миттєво згасають...забуваються... - розум наш надто вже завантажений, обплутаний інформаційною сіткою... - що там вже пам'ятати нам з минулого...минуле те, чого вже не існує і нехай ним займаються ті, хто цікавиться ним, живе в ньому, копирсається там за гроші чи так, задурно, для самозаспокоєння свого сумління...а нам байдуже! що там відбувалося колись і на які уроки минуле скликає нас...девіз сьогодення - оберігай свою "містечкову імперію", пробивайся всіма правдами і неправдами по життю, зраджуй всіх і все, не виправдовуйся, не втрачай гумор (він лікує від зайвих дурниць!), відхрещуйся від власних помилок, не вибачайся - бо ти, саме ти! головний зараз у цілому світі...і є лише цей день для тебе - тримайся його, ціни його, живи ним!...і то є правило, закон, аксіома, принцип - піклуйся про своє...все інше вторинне...одна країна знівелювала іншу?... - ну, і то й що?...у тебе що, це викликає стурбованість?...тривогу, хвилювання, обурення, навіть гнів?...але стоп - навіщо то тобі?!...сама країна влізла у пастку самознищення - країна, якій лише допомогли здійснити її ж мету...навіщо ж тобі зазнавати з того розчарувань?... - люди цієї країни фанатично прагнули свого зникнення з мапи цивілізації, вони втомилися! від свободи дій, думання, бажань і можливостей...і тепер їм лише крізь густий туман ілюзій промальовується майбутнє...але ж промальовується завдяки тим, кого ми не знищили, не закатували у в"язницях...і котрих не вбито прихильниками агресивного сусіди і самим цим сусідом...але...але...скоріш за все в сьогоденності прийдешнього розхитана віра в людину, обсміяно віру у вищу силу і вищий суд, науково обгрунтовано висновок  про не існування якоїсь там "вищої сили"...там, в майбутті опановано усі ресурси, усі можливі здібності, закладені природою в людстві...то ж, ти - десь на підсвідомості! - з відчаю розумієш, що ніщо так не вбиває як зневір"я, ганебна покора долі і збайдужіння...і ти йдеш між смолоскипами у темряві провалля крізь тунель...знайдеш затишне місце, сядеш, обіпреся спиною об холодну сиру стіну і завмреш у роздумах сидячи з краю сьогодення прийдешнього...сьогодення, для якого ти непотріб, сміття, щось темне, брудне, не знане, зайве... - минуле...і отак сидячи, скам"янієш з відкритими очима у майбуття на троні самотності, втрачених надій, забутої віри, знищеної мрії... - ніщо так не вбиває, як зневір"я... - прошепочеш пошерхлими вустами...а в повітрі пурхають штучні комахи...їх так багато!...вони пліткують у не існуюче твоє прийдешнє...і ти, давно вже знерухомлений і замшілий, слухаєш їх...байдужий і вічний у тій байдужості...
  • собі на згадку...... 1/1
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

563

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку
Трендовий інтернет-магазин шпалер та фарб
Статті
Трендовий інтернет-магазин шпалер та фарб
Яким би не був за ціновим сегментом ремонт, не можна обійтися без декоративного оздоблення, яке підвищить зносостійкість поверхонь, підкреслить вибраний стиль, продовжить термін експлуатації приміщень.
Читати більше
Редакція Редакція
434