Сміймося на здоров'я!

1 квітня – День сміху. Вітаю всіх, хто любить сміх! :)

Одна з найкращих рис українців – весела вдача. Тож у загальновідомий День сміху внесімо й українські ознаки, аби розвивати потребу здорового, щирого, дружнього сміху, аби пробудити бажання нести радість иншим людям.

Є така версія походження Дня сміху. Наші предки колись відзначали початок нового року навесні, 1 квітня. Згодом новоріччя примусово перенесли на 1 січня, та люди не забули новорічних весняних веселощів і залишили його як веселий день. У Франції монарх начебто видав указ, згідно з яким підданих зобов'язували святкувати новоріччя не навесні, а взимку, 1 січня. А тих, хто відзначав його по-старому, висміювали як "першоквітневих дурників". Це ширилося по инших країнах. В Іспанії цей день називають днем бовдура, у Франції – святом дурнів.

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри: Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели, адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

Є і версія про походження традиції з подій, котрі описано у віршах з одинадцятої по п'ятнадцяту главу 28-ої Євангелія від Матфея. За цією версією, у день, який відповідає сучасному 1 квітня, відбулося воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло начебто вкрали Ісусові учні, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) у цей день.

Так народилася для цього дня приповідка: "Першого квітня – брехня всесвітня!".

І ще одна версія – українська. Як дослідили фольклористи, у давніх українців існував обряд звеселяти Домовичка, домашню маленьку невидиму істоту, яка начебто мешкає за піччю. За повір'ям, Домовичок прокидається саме цього дня, 1 квітня. Домочадці всіляко намагалися задобрити хатнього божка, розвеселити його, щоб він добре до них ставився.

Відтворімо ж старі добрі часи і спробуймо розсмішити домовичка, кожен свого, того, що всередині нас. А заодно відкинемо цю нав'язану нам звичку в день 1 квітня обманювати, розігрувати когось. Адже в результаті цього розіграшу, а насправді – обману, не всі сміються, комусь і не весело стає, навіть образливо. А отже, ображений і Домовичок. Та й таким чином ми розучуємося сміятись і смішити. Тож пильнуймо, щоб не зрадило почуття такту, міри і смаку. Краще просто повернімо собі веселе свято: замість чужого дня дурня – наш день сміху. Хай цього дня буде радісно всім! Бо сміх – це щирість, бадьорість, оновлення, радість і оздоровлення. Тож сміймося на здоров'я! Бо сміх – це багатство душі. Хто вміє сміятись, той уміє жити, тому легше живеться. Щира усмішка – це показник здоров'я і стабільности, успішности і веселої вдачі. Чого варті усмішки українських гумористів Остапа Вишні, Павла Глазового, Степана Олійника, Олександра Ковіньки, Євгена Дударя!..

Сміх над вадами справді допомагає боротися за чистоту життя, за красу душі, сприяє утвердженню віри в добро і справедливість. Бо сміх очищає, вчить, як зробити світ і людей кращими, сміх оздоровлює будь-кого.

Багато мандрівників залишили гарні спогади про українців, звертаючи увагу на моральні чесноти: дружелюбність, веселу вдачу, кмітливість і розважливість. Наш нарід пережив багато жахливого і трагічного, але й у важкі часи допомагав нам сміх і дотепне слово, якими багата українська вдача. Ця риса виручала й козаків. Досі в кожному селі є люди з гострим язичком, дотепним словом і заразливим сміхом, які на ходу "плетуть" різні небилиці.

Як мовив наш мислитель Григір Сковорода, "веселість – це здоров'я гармонійної душі". Повеселити і розсмішити могли як завгодно: дотепним словом, жартом, піснею, танцем, іграми, малюнком. Сміх для людини – це рятувальна річ. Сміх відлякує нечисть, проганяє нудьгу, бадьорить людське єство, покращує настрій.

Гарної ментальної риси українцям додало славне козацьке товариство. Це був справжній феномен, вияв радости і веселої сили буття. Козацький сміх жив поряд із постійним мороком, нападами, полоном, боями, небезпекою, тривогою. Якби не весела вдача козаків, хто зна, чи були б і їхні перемоги.

У нас була своя наука. Старий козак-характерник повчав молодого: "Допустивши сум до серця, ти сієш у ньому слабість! Сміх – це сила. А печаль пече! Якщо ти в бій ідеш зі злом, для помсти, щоб удовольнити свою ненависть, – то й сам загинеш! А підеш для радости, щоб визволяти друзів і сміятися смерті в лице, – тоді вона тебе обмине, бо як же можна знищити козака, котрий сміється в бою? Сміх – це насамперед життя. Хто вічно сміється, той – вічно живущий".

Видатний український сміхотворець говорив про сміх: "Ми сміємося й будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям зі своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Ми сміємось і будемо сміятись, бо знаємо, що сміхом своїм ми допомагаємо нашому народові боротися з недобрими явищами в нашому житті". Тож не забуваймо заповіту невмирущого Остапа Вишні.

Сміймося на здоров'я собі й людям, частіше усміхаймось, будьмо веселими і привітними. Наші предки знали, що сміх – це спасенна для людей річ. Сміх присутній у багатьох обрядах. Тож смішімо один одного можебилицями, бувальщинами, нісенітницями, гуморесками – веселими животворами.

Заодно зазначу, що сміх, усмішка і посмішка – не завжди взаємозамінні. Тому краще розрізняти їх: "усмішка" – це щирий усміх, а "посмішка" – вираз глузування, кепкування, крива, єхидна, іронічна усмішка. Про це пише і поет Сергій Цушко:

УСМІШКА І ПОСМІШКА

В мові ці слова – сусідки,

та в них вдача ось яка:

перше – з лагідністю квітки,

друге – шпички будяка.

Дуже схожі – згоден з вами,

але не один в них зміст.

Усмішка – то ласка мами.

Посмішка – прикрита злість.

Чи у радості чи в тузі,

в гуморі чи не з ноги –

усміхаються нам друзі,

посміхнуться вороги.

У житті усе буває,

та повсюди й повсякчас

хай вас усміх зустрічає,

хай минає посміх вас.

(Сергій Цушко)

Із першим квітня, добрі люди! Зі святом вас усіх! Хай посміху із вас не буде, лиш усмішка і сміх! І як би важко не було нам, намагаймося вносити у своє повсякденне життя гумор і сміх. Адже, на думку лікарів, сміх – це здоров'я, це найкращий вітамін росту. Тож будьмо життєлюбами та оптимістами! Сміймося, друзі, на здоров'я! Сміймося щиро на щастя, на добро і всім на радість!

Нехай лунає ваш іскристий сміх

І в кожнім серці щиро він озветься.

Хай радість звеселяє нас усіх,

І з нами Україна усміхнеться!

(© Любов СЕРДУНИЧ, «ІЗ НАРОДНОЇ КРИНИЦІ»​ 
(посібник для закладів освіти та культури). Картинки – з інтернету.