Сьогодні вас побачив випадково.
Ви йшли сумні чи змучені – не знаю.
А сніг іскрився так казково.
Я знав, що все ще вас кохаю.
Нікого на шляху не помічали.
Дивилися під ноги так печально.
Важку торбинку у руках ви мали.
Згинала доля до землі безжально.
І раптом він зустрів вас, взяв торбинку.
І засвітились очі ваші ніжно.
Раділи ви через його смішинку.
А на душі у мене стало сніжно.
Анатолій ВЛАСЮК
13 лютого 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
