Схилимо голови 8 Травня у День пам’яті та примирення. Зупинимо «побєдобєсіє» в Україні.

Українці мали б давно усвідомити, що 9 травня – це ніякий не «день перемоги», День вшанування пам’яті жертв війни. Це день пошани загиблим воякам: під час Другої світової війни загинуло майже ДЕСЯТЬ МІЛЬЙОНІВ українців, які воювали з нацизмом як у червоній армії Сталіна, так і в Українській Повстанський Армії  та арміях держав Антигітлерівської коаліції…

Росія – це Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.

*

Стоять: зліва на право Шапошніков, Ріббентроп, Сталін 

Треба усвідомити, що Друга світова війна розпочалася через змову Сталіна та Хітлера й перші два роки (з 23 серпня 1939 року до 22 червня 1941 року ці два людиноненависницькі режими були союзниками). Треба як можна більше надавати можливість виступати у засобах масової інформації ветеранам УПА, які ще довгі десять років – до 1956 року воювали проти не менш злочинного ніж нацистський – комуністичного режиму в СРСР.

Молотов, Хітлер

Для українців Свято – це 8 травня – День пам’яті та примирення, яке відзначається у цілій Европі.

Символом Дня пам’яті та примирення є зображення Червоного маку, яким у Европі відзначають осіб, які доглядають військовими могилами.

Треба усвідомити, що так званий «безсмертний полк» – це політична технологія ворогів українського народу, перш за все злочинного путінського режиму, скерована на розкол українського суспільства та на підрахунок кількості своїх АКТИВНИХ прихильників. Якщо вони побачать, що в якомусь регіоні таких достатньо, то буде запроваджено донбаський сценарій дестабілізації та окупації.

Треба усвідомити, що для українців сталінській режим був значно гіршим від хітлерівського. Саме від злочинного комуністичного режиму під час ГОЛОДОМОРУ та від злочинного керування військами, коли ненавчені неозброєні українці гинули сотнями тисяч за одну військову операцію. Загалом від злочинного комуністичного режиму українців загинуло значно більше ніж від хітлерівського режиму.

Життя людей за дойчської окупації України в 1941-1944 роках було навіть краще ніж за комуністичного режиму в довоєнні та післявоєнні роки, особливо у сілкій місцевості.

Дойчі забезпечували місцеве населення продовольством та грошима за встановленими нормами за умов сумлінної праці та лояльності до окупаційної влади.

Навпроти, радянські війська на відвойованих територіях конфіскували у селян усі припаси, посилаючись на військову необхідність. Це факти, а не спроба виправдати дойчських окупантів.

Хітлер – військовий злочинець, але для свого народу та народів союзних Дойчланду держав він, на відміну від Сталіна, намагався забезпечити краще життя.

Отже з позицій політичного прагматизму союз Української Держави з Дойчландом в 1941 році був виправданий. Коли нацизм проявив свою злочинну сутність, УПА перейшла до непримиренної боротьби з ним.

Хітлер і Сталін не так вже й відрізнялися один від одного у «єврейському питанні». Перший виступав за «остаточне вирішення» шляхом фізичного знищення євреїв. Другий був прихильником масової висилки у віддалений регіон світу для заснування там держави Ізраїль. Тільки вчасна смерть Сталіна врятувала євреїв в СРСР від масової висилки до спеціально для цього створеної Єврейської автономної області.

Фактична коаліція Сталіна та Хітлера під час спільної окупації Польщі у 1939 році дала останньому можливість згодом розгорнути на її території табори смерті та спровокувати Голокост.

Росія – це Абсолютне Зло, яке треба негайно знищити.