ШУКАЙТЕ ПОСМІШКУ ДЖОКОНДИ, ВОНА НІКОЛИ НЕ МИНЕ…*

Пошуки на ниві мистецькій, вічна тема, і,  нескінченна…, скільки й віку митця… Що ж шукати? Яким методом? Чи вдасться віднайти? Відповідей можна здобути силу - силенну. І, кожна відповідь може бути, так чи інакше, правильною, залежить від того, які погляди сповідує запитувач… Найкращу відповідь надибав у віршованих рядках геніальної Ліни Василівни: «Шукайте посмішку Джоконди…». У тому ж вірші є й такі, вічні думки, закарбовані у словах:

«І не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!», - Ліна Костенко.

Лілія Панченко, її творчості, поглядам, вподобанням присвячений цей есей. Уродженка Дніпропетровська (тепер – Дніпро), належить до когорти творців спраглих  до здобуття різноманітних знань, які допомагають їй йти шляхом вдосконалення мистецької майстерності. Пані Лілія студіювала науки в Дніпропетровському (тепер – Дніпровському) коледжі технологій та дизайну, диплом з відзнакою (2009); Дніпропетровському  (нині – Дніпровському) національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (2012); Дніпропетровському національному університеті імені О. Гончара, отримала кваліфікацію – магістр педагогіки вищої школи (2015); у 2023 році закінчила Криворізький державний педагогічний університет за спеціальністю – образотворче мистецтво; окрім того, проходила вишкіл на курсах при різних інституціях.

З року в рік працювала – керівником гуртка гончарства, майстром з виробництва керамічних виробів, викладачем скульптури у Дніпровській дитячій художній школі №1…

Від 2018 року активна учасниця виставок як керамістка та живописиця, серед яких немало Всеукраїнського рівня, а саме: XVII Всеукраїнська виставка декоративно - ужиткового мистецтва «Світ Божий як Великдень» (2018); «Чарівні барви Дніпра» (2019, 2020, 2021, 2024); Х Всеукраїнська трієнале живопису «Київ 2025»…

Мисткиня є засновницею художньої студії «Школа кераміки», має членство у Національній Спілці Художників України (НСХУ). До речі, перші керамічні витвори створила у віці чотирьох років на виробництві де працював батько дівчинки. В її пам’яті закарбувалася піч, температурний режим котрої сягав тисячі градусів, у якій кераміка відсвічувала білим кольором… З того часу полюбила кераміку, захоплення триває донині.

Кераміка… Витвори, переважно з глини та її сумішей, що набувають міцності після обпалювання. Екологічно чистий матеріал. Види: порцеляна, теракота, фаянс, майоліка, високотехнічна….

З – посеред  колег керамістів гарні враження у пані Лілії від творів: скульптора й кераміста Олександра Жолудя, також відзначає творчість закарпатських митців В’ячеслава Віньковського (1950 – 2025) та Мирослави Росул. «З дніпровських керамістів мені найбільше до душі багатопланові об’ємні картини та барельєфи Павла та Вікторії Мельникових. Окрім власної творчої діяльності я проводжу курси з навчання живопису й кераміки. Під час цих занять проводжу дослідження зі впливу арт - терапії на настрій і внутрішній стан учнів, укладаю арт - терапевтичні методики, що мають допомогти іншим спеціалістам у розробці доцільних арт - терапевтичних занять. Цей напрямок у наш час дуже важливий, адже глибинного досвіду пережиття стресів дуже мало, тому на нас покладена чимала відповідальність за відновлення душевної рівноваги людей…», - розповідає Лілія Панченко.

У своїй творчості авторка віддає перевагу створенню життєствердних, ідилічних образів. Серія керамічних творів періоду московсько – української війни (від 2014 року) відзначається зверненням до почуттів та емоцій людини. «Скульптури створені протягом 2022 – 2026 років спрямовані на покращення настрою особи. Поєднання в одній роботі опуклих предметів з гострокутними сприяє цілісному враженню від  скульптури. Кожен твір насичений певним змістом…», - переконливо мовить мисткиня.

2021 рік, Лілія Базарбаївна провела серію занять з гончарства й глиняного ліплення для дітей з аутизмом. Від 2025-го організовує  арт - терапевтичні класи для ветеранів війни та їх близьких. Співпрацювала з відомим керамістом з Люксембургу Паскалем Вустіландтом.

Керамічні роботи мисткині модернові, ймовірно, це спроба поєднати – традиційні ужиткові мотиви зі своїми відчуттями суголосними даному часу.

Живопис… Професійно володіє побудовою композиції, гармонійно поєднує кольори на полотнах, які переважно викликають позитивний настрій. Доробку авторки притаманне  розмаїття тем, сюжетів та просторових рішень. Створює пейзажі, натюрморти, анімалістичні картини. Розгляньмо деякі з написаних..

«Квіти Сонця». Соняшник інколи називають квіткою Сонця, завдяки його схожості зі світилом, та за спроможність повертатися до нього. Соняшник є предковічним символом Сонця, світла, оптимізму, родючості. Він складова частина української народної творчості. Відомий поет Іван Драч написав вірш – метафору «Балада про соняшник»…

Картина «Яхт - клуб Січ». Захопливе видовисько…  Панорамний  вид могутньої ріки, пишна зелень рослинності на березі, вдалині – будівлі вічного міста України й Світу….

«Сади над Сурою». Є Мокра Сура та Суха Сура, річки Січеславщини, обидві впадають у Дніпро. Перед очима ліричний, душевний пейзаж… Ошатні будиночки, мабуть, дачного селища, квітники, кущі, дерева… Погідне небо, тихий безвітряний день… Споглядання полотна породжує  в душі людини  радість, спокій, естетичну насолоду…

Ідентичність українців. Про окремі риси, що властиві представникам нашого народу, які мають стосунок до творчості художниці… Українцям властиві прояви великої життєлюбності й життєздатності з думками  спрямованими на сьогодення, а не на віддалене майбутнє. Чи не ці особливості вдачі допомагають вистояти у важких ситуаціях та зберегти енергію для подальшого життя. Український філософ Микола Шлемкевич писав: «Серед українців дуже поширені активно - рефлексивні світосприймальні настанови на насолоду життям та самоформування, а також безпосередня рефлексивна настанова, на базі якої переживана мить сприймається як домірна вічність, а теперішність стає самоцінною».

Про окремі захоплення художниці, які мають  вплив, хай непрямий, на творчий доробок художниці… «Мріяла стати й модельєром одягу, залюбки працювала з тканинами, шила, в’язала, вишивала усе дитинство», - ділиться спомином художниця.

Улюблений письменник – Григір Тютюнник. Видатний український письменник, який писав твори про: психологію простих людей, повоєнне дитинство українців, нелегку долю українських хліборобів. Героям його новел властиві – доброта, совісність, моральна чистота. Персонажів змальовував правдиво, без прикрас… Українська мова Григора дивовижно прекрасна, соковита, подеколи доречно насичена взірцями народного гумору.

З когорти відомих вчених психологів, філософів перевагу віддає творцю аналітичної психології, вченому, що запровадив концепції колективного несвідомого та архетипів – К. Г. Юнгу. Знаний швейцарський науковець вніс також значний внесок у сферу дослідження мітології, релігії та культури. Окремі праці видатного дослідника перекладені українською мовою, зокрема: «Архетипи і колективне несвідоме», «AION: нариси щодо символіки самості», «Аналітична психологія», «Людина та її символи», інші.

Стосовно музики, то пані Лілія обирає гармонійні мелодії, ті, де залучені різні музичні інструменти. Вони навіюють медитаційний стан та спокій.

Лілія Панченко любить свою працю, знаходить в ній сенс… Занурення у процес творчої діяльності приносить радість,  розуміння важливості своєї роботи.

Однак любов головна… Психолог та філософ Еріх Фром наголошував: «Перший крок, котрий необхідно зробити, - це усвідомити, що любов – мистецтво, таке ж, як мистецтво жити. Якщо ми хочемо навчитися любити, ми повинні чинити так само, якби ми хотіли навчитися іншого мистецтва, скажімо: музики, живопису, столярної, лікарської або інженерної справи».

І, замість епілогу…

Яким способом художник може виокремитися з – поміж колег митців? Як досягнути того рівня, щоб вирізнитися з середовища теж талановитих творців? Одна з відповідей міститься у праці французького історика Мішеля Пастуро: «… Вермеєр разюче відрізняється від своїх сучасників. Колорит у нього більш гармонійний, більш шовковий, більш витончений».

З того ж твору, трохи далі: «Вермеєр – живописець синього (ба навіть синьо - білого, настільки наближені в нього ці два кольори). Можливо, саме ця робота із синіми відтінками вирізняє його серед інших нідерландських художників XVII століття: хай які їхні таланти та майстерність, вони не могли настільки витончено грати з відтінками синього…».

*Рядок з вірша Ліни Костенко

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія  Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).

Обкладинка тексту - картина Лілії Панченко "Яхт - клуб Січ"

На фото - Лілія Панченко та її роботи:

1. "Зародження світу"

2. "Зорепад"

3. "Сторони людської натури"

4. "Теплий червень"

5. "Чаша терпіння"

6 "Промінь надії"

7. "Квіти Сонця"

8. "Яхт - клуб Січ"

9. "Квіти пустелі"

11. "Урочисте відкриття"

12. Логотип (емблема) ЛЕЛЕГ - 4

13. Логотип (емблема) БУМ.