ШОСТИЙ!

        ШОСТИЙ

                Моєму любому онукові

                     Юрчику БЕРЕЗЯКУ

                              .   .   .

                                         I, II, III, IV, V, VI !...

Ще день… Та «Шостий» відійде!

Щоденна та наука.

Відпустить учнів. Й сам – піде…

Канікули! От – штука.

Та дідо! Знову навертає

На думку вартості життя.

Бешкетний час повз нас минає

Разом із плином майбуття.

То – де воно?

Та – он… Дивися… Поруч!

Далеко йти не треба. Й не – ходи…

Минають день та другий.

Зовсім скоро

Твій прийде день…

Ходи… Його – знайди!

Про вартість слів.

От дав ти – обіцянку...

Виконувати – треба? Так – чи ні?

То… От як буде!

Прийде доля зранку.

Прогавиш…

Не здогониш вдалині.

А сонечко?

Аж смажить до обіду.

Канікули… Був день – не повернеш.

Дивися пильно… Як немає сліду,

Один пропустиш,

Інших – не знайдеш!

Твоя голівка… Дід її цілує.

Іде вже він. По – справах… Чи – отак?

А у голівці сотня дум вирує.

Не зажурися хлопче. Аж – ніяк!

      20 – 25 травня 2023

            Михал Влад