Шевченкіана в Українському Національному музеї Чикаґо

7 березня 2014 року в Українському Національному Музеї відбулося відкриття  виставки, присвяченої 200-річчю з дня народження  Тараса Шевченка у світлі подій Майдану в Україні.  

Музей має власну  збірку плакатів у запасниках, зроблено чудовий фотоколаж з Євромайдану (спонсор - кредитна спілка “Самопоміч”), включені в експозицію рідкісні видання “Кобзаря” і вишитих рушників. На великому, ще білому дерев’яному хресті, - чорний рушник з виписаними білим прізвищами “Небесної Сотні” загиблих. Катя Міщенко -Мисик - автор цього унікального твору.

Хвилина мовчання на знак вшанування  вічної уже путі наших захисників...

Не пригадую іншого такого року, коли би наш поет був таким живим і таким  актуальним. Якщо раніше вшановували Шевченка як пам’ятник: покладали квіти, читали поезію, співали “Думи..”, то тепер послуговуються його творчістю як інструментом дії, програмою ідентифікації, самоствердження, самоусвідомлення. Ось тут - доречне означення “пророчі шевченкові слова”, легко декодуються символи його “Кобзаря”, гуртуються люди, ясними стають рішення...

Знана нині всіма пісня “Пливе кача по Тиснині”, проникливо виконана Тетяною Кулинич, зібгала душу у вологу від сліз хустинку...

Уже ніхто не втримав їх на розповідь священиків Миколи Бурядника і Володимира Ващука, учасників активного Майдану, коли отці, теж молоді мужчини, покликані нівелювати емоції, стоячи всередині протистояння, прозоро бачачи Смерть, несуть мир у душі на останніх сповідях перед боєм. Самі ж не мають куди скинути тягар прийнятого, хоча капеланів, як і психоаналітиків,  мали би вчити цьому. Ми глибоко перейнялися пережитим ними, бо ж розповідь базується на  шевченківських словах про несхитне дотримання принципів власної державності та ідентичності.

Куратор музею Марія Климчак прийняла у дарунок шолом командира третьої сотні Романа Матвійціва з Майдану від отця Бурядника, і стало ясно, що  історія не тільки твориться, пишеться, але і повниться матеріальними доказами.

Розбухле від сліз серце стверділо на поезії Тараса Шевченка, майстерно виконаної учасниками поетичного театру “Істина”, підкріпилося певністю його пророчих переконань. Тлом читання звучала фортепіанна музика у виконанні Людмили Краснюк. Називалася літературно-музична композиція “Він був як полум’я!”

Читці Леоніда Митничук, Йосип Миколяш, Андрій Гречанюк  дуже відповідально поставилися до нелегкого завдання: нагадати нам, що заповідав Тарас, аби не втратити те, що дісталося від предків, примножувати, а не губити через боягузство, дурість і матеріальну залежність.  

Молоді дівчата Уляна Сидор, Соломія Крунь, Анастасія Радюшина, Марта Каранець - типово української зовнішності, в національних костюмах, босі, пристрасно читаючи Шевченка, ставали в наших очах символом жінки у візії поета: краса, сила, потреба у захисті козаком. Нас дуже надихає молодь активною участю як на Майдані, так у праці, у політиці, у мистецтві. Дій, наша зміно!

Тріо бандуристів “Євшан-зілля” (Ірина Туршин, Мирослава Кука, Леся Клімченко) професійно виконали декілька пісень на слова Шевченка та українських народних.

Фільм Наталі Фіґель продемонстрував кадри Майдану, з цікавим озвученням  новими піснями. Олександр Хрипливий - фахівець чистого звуку - спрацював і зараз бездоганно. 

Дякуємо працівникам музею за велику і досконалу підготовку нової виставки та запрошення на  вечір, що очищує...
 

ЩЕ ФОТО

НАЗАД

НАЗАД