Sharing Economy

Позаяк у Швеції темрява почала панувати все раніше, у пошуках осіннього сонця Катруся відвідувала столиці і міста Західної Європи. Це було можливо завдяки кільком причинам. 

По-перше, в Європі дуже добре розвинута транспортна система, хороші дороги, доступні лоу-кост рейси і швидкісні потяги, що долають величезні відстані лише за кілька годин.

По-друге, у неї збереглася значна сума ще з тих часів, коли вона підробляла офіціанткою і до подорожей її заохочували батьки і родичі, які окрім матеріальної допомоги, любили повторювати, що "ми живемо лише один раз".

Ну а, по-третє, в Європі надзвичайно швидко розвивалися економіка вражень і спільне споживання, коли завдяки різним новим Інтернет-сайтам, програмам і додаткам можна було подорожувати економно і цікаво. 

З шаленими темпами розвитку Інтернету (безпровідний Wi-Fi, 3G і 4G покриття) та мобільних пристроїв (смартфонів, планшетів тощо), а також після кризи 2008 року чимало людей, особливо представники покоління Y і Z, суттєво змінили свої споживчі звички. На відміну від батьків, представникам генерації Y набагато складніше накопичувати капітал чи брати кредити для купівлі нерухомості, або автомобіля. Тому вони залюбки сприймають спільне колективне споживання, де отримувати нові враження набагато цікавіше й доступніше, ніж бути власником. За переконанням багатьох, у світі занадто багато речей, тому замість того, аби купувати якусь нову річ, з точки зору витрат і екології вигідніше брати її напрокат. 

У той час виникли або набули популярності нові соціальні стереотипи і групи споживачів. Наприклад, бородаті хіпстери у картатих сорочках, котрі вважають своїм принципом формування моди, а не наслідування. Вони сидять у креативних просторах, де платять за час перебування, а не за їжу, мають блокноти у шкіряній обгортці й носять темні, або великі окуляри заради стилю, а не через вади зору.

Трансюмери – це споживачі, що шукають нові враження, пригоди й історії. Вони часто беруть речі напрокат на певний час: автомобілі, аксесуари, сумки, коштовності та біжутерія, оздоблення для дому (скульптури, картини) і одяг (особливо вечірні сукні). Трансюмерам характерні покупки в тимчасових ефемерних магазинах (pop-up store) і закладах харчування, що раптово з’являються серед міста на обмежений час. Наприклад, у Нью-Йорку інколи продають одяг просто посеред міста з контейнерів. Трансюмери можуть також купувати в секонд-хенді, але вони люблять ексклюзивні речі, які є не у всіх.

Янгтаймери (Youngtimers) – тип споживачів, на яких має вплив ностальгія. Вони люблять купувати старі речі, наприклад, моделі автомобілів, на яких їздили їхні батьки, або старі легендарні мобільні телефони. Янгтаймери не завжди сприймають технологічні новинки, довіряючи справжнім цінностям. Наприклад, у Вашингтоні є літературне кафе, де вишикуються довжелезні черги, аби роздрукувати свою електронну книгу на старовинному друкарському верстаті.

Натомість шукачів останніх технологічних геджетів називають хай-тек мачо. На противагу їм існують аміші, які свідомо відмовляються від благ цивілізації.

Ера старт-апів почалася ще на зламі ХХ і ХХІ століть, однак надзвичайно популяризувалася якраз після кризи 2008 року, коли доступнішими стали Інтернет і мобільні геджети. Невеликі компанії з мінімальним стартовим капіталом, що спеціалізуються в Інтернеті та у високих технологіях, згодом будуть котируватися на міжнародних біржах, стануть надзвичайно прибутковими і вартісними. Спершу такі старт-апи з’явилися у Кремнієвій Долині у США, трохи згодом у Великобританії і Скандинавії, пізніше в інших країнах Західної Європи, зокрема у Франції та Німеччині, ще пізніше бум старт-апів прийде в Росію, і аж зрештою в Україну. 

Ще з початку нового століття фінансування різних проектів стало простішим: численні інтернет кампанії ("kickstarter"), спільний збір коштів (crowdfunding), а також допомога заможних приватних осіб – бізнес ангелів. Деякі старт-ап компанії спіткнулися з феноменом "bootstrap": здобувши фінансування, компанія жодним чином не розвивається, а лише виживає, економлячи на всьому. Проте чимало старт-апів стали потужними для розвитку й популяризації економіки вражень і спільного способу колективного споживання, де ділитися і мати враження цікавіше, ніж бути власником.

Наприклад, сайт Airb’n’b пропонує дах над головою зі спальним місцем (кімнати з ліжком) на будь-який смак на короткий термін, що дозволяє суттєво зекономити витрати на готель. Тимчасове житло можна також знайти завдяки сайтам homestay, homelidays, housetrip, homelink або homeexchange.com. Безкоштовно переночувати у когось допоможе сайт couchsurfing.

Шведський сайт Blocket.se і його похідні міжнародні аналоги (в Україні – olx.ua) дозволяє продати/купити будь-яку річ. Сайт Groupon пропонує цікаві знижки на різні послуги (СПА, масаж тощо), а концепт La Fourchette надає знижки на вибрані меню у ресторанах. Останнім часом з'явилося чимало сайтів, де можна перепродати й придбати місця в готелях, квитки в кіно, театр чи на концерт, або білети на поїзд чи інший транспорт за вигідною ціною. Після свят працюють сайти з перепродажу подарунків. Є також сайти, де віддають безкоштовно речі з благодійною метою тим, хто їх справді потребує.  

У багатьох європейських містах діє прокат велосипедів і електромобілів. Uber пропонує альтернативні послуги таксі, де автомобілі преміум-класу з послугами GPS тощо. А сайт Blablacar – це своєрідний віртуальний автостоп, що дозволяє доїхати з кимось в автомобілі до потрібного міста. Сайт Drivy пропонує одним користувачам взяти напрокат машину в інших користувачів.  

Animal-fute або Dog Vacay допоможуть знайти людей, які доглядатимуть за вашими хатніми тваринами. Якщо у вас забагато речей, є різні сайти (costockage) які нададуть вам місце (приміщення-комори, горища або контейнери) для їх зберігання. 

Останнім часом стали популярними креативні простори (coworking), де платять за час, а не споживання. Сайти Bird office або WeWork допомагають зняти приміщення на будь-який смак для офісу, семінару чи конференції, а сайти Zenpark або Parking panda пропонують спільні місця для паркування автомобілів. 

Є також сайти, які дозволять використати пральну машину ваших сусідів, скористатися їх ремонтними послугами чи прибиранням (homejoy) або відкрити їхні кулінарні таланти, замовляючи у них домашню їжу або навіть їсти у них вдома (VizEat, eatsurfing, voulezvousdiner). Завдяки новим тенденціям (rentoid), нині можна взяти напрокат багаж, меблі, ремонтні та музичні інструменти, сумки, одяг, аксесуари, біжутерію, парфуми, тобто – все. Також є низка сайтів з обміну книжками і навіть електронної бібліотеки.  

Створюються так звані депо одягу та брендових речей минулих сезонів. Все стає доступнішим. Ба більше, навіть рекламодавці платять за споглядання реклами завдяки програмам APM Agentuur або Mobeye, де слід фотографувати побачені рекламні вивіски тощо. Сайт Trip on Demand пропонує жителям міста стати екскурсоводами, а завдяки сайту Trustify кожен може спробувати себе в ролі приватного детектива, щоби слідкувати за подружніми парами чи няньками.

Сайти Tandem чи Language exchange дозволяють знайти собі партнера –  справжнього носія іноземної мови, щоби практикувати її. І часом не лише мову.

Юридичними послугами користувачів інтернету можна скористатися завдяки платформі (WeClaim), а якщо вам необхідно щось терміново перекласти – це зроблять зареєстровані учасники сайту TextMaster.  

Отже усі вищеназвані сайти допомагають зекономити кошти завдяки знижкам, дешевшим послугам і без посередників.