Сей непримітний, тихий серпень

Він – восьмий… Вісімка – знак безкінечности…
 

Перші кроки свої він зробив навіть раніше означеного йому часу: непомітненько приходив у гості до старшого брата, Липня, і залишав по собі сліди: почервонив горобину й калину, кинув трішки жовтобарви на окремі листочки, допоміг достигнути деякій городині й садовині…

Хоч він і тихий, а тим, хто вміє його читати, промовляє багато. Наприклад, якою буде осінь, можна визначити вже за першосерпнем. Отож так і знай: як’ на Мокрини (1 серпня) дощ, то й осінь буде мокрою (тому й назву день має саме таку). Бо Мокрина вказує на осінь. Якщо на Мокрину мокро – бути всій осені мокрою. У народі помітили, якщо на Мокрину сухо, не буде дощів шість тижнів, а мокро – стільки ж дощитиме. На мінливу погоду осени вказував сильний вітер і мінлива хмарність цього дня. У цей час розпочинається ранній листопад, замовкають птахи, зникають ґедзи. Втім, ще до серпня помічали: якщо влітку на деревах з’являються жовті листочки, то осінь буде ранньою.

2 серпня у християнстві – пророка Іллі (котрим замінили давньоукраїнське свято бога Перуна, який доречніший до громів і блискавок). У народі вважається, що з Іллі йде поворот на осінь, хоча спекотне літо може простояти ще довго (як цього року). У цей час встановлюється помірне тепло. Світловий день іде на спад, а ночі – на збільшення.

Наші предки вміли визначати погоду з усього. Грім теж буває різним! Якщо 2 серпня глухий грім – до тихого дощу, грім гучний – до зливи, а безперервний – буде град; гримить довго і не різко – до негоди, якщо ж уривчасто і не тривало – буде ясно.

Тож промовляє, застерігає, нагадує серпень прадавніми прикметами, приміченими не однією спостережливою людиною.

У першій половині серпня погода стала – зима буде довготривала. А грози у серпні довжаться – зимі бути довгою. Якщо ж серпень сухий і спекотний – зима морозна і сніжна.

Свої прикмети мають і бджолярі. Казав сусіда-пасічник, дідуньо Кирило, коли на Медовий Спас приносив півлітровий слоїчок запашного серпневого медку: "Добрі рої – лишень до Іллі, а по Іллі – повісь роя на гіллі".

У дитинстві не одного з нас застерігали-лякали: "Після г’Иллі купатись не можна, бо верба виросте в одному місці" (всі знали, про яке місце йшлося). Тож до Іллі всякий купається, а після Іллі з рікою прощається. До Іллі сіно й під кущем сушать, а після Іллі й на кущі не сохне. Проте для чогось і післяіллівка важлива, бо коли жито дозріває по Іллі, то воно найкраще на насіння. Але варто таки пам’ятати: прийде Ілля – наробить гнилля. Тож залагоджуймо усі справи вчасно!

Як примітний восьмий місяць року, так примітний і восьмий день серпня: яка погода 8 серпня, такою буде й наступні чотири седмиці (себто тижні). Яка погода в середині серпня, на 15-ий його день, такою буде й у вересні.

А ще ж Спасівка вельми прикметна! До Спасівки (з 14 серпня) бджола працює на тебе, а після Спаса – на себе (зважте на се, бджолярі!). Отож як прийшов головний Спас (19 серпня) – пішло літечко від нас. А проминув Спас – держи кожуха про запас! Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) – забере й нечиста.

Щодо Спаса, то на се свято Серпень багатий: їх кілька. Бо ж саме зараз урожаями ряснить різношерстими та різнобарвними: у садку і на городі, у полі й на пасіці. Тому Серпень – Зернич: усіляке зерно збирає в запаси. Тому 14 серпня – свято: Перша подяка за Життя. А 19 серпня – Друга подяка за Життя.
 



А вже 28 серпня – Обжинки, свято Врожаю.
 

Року й літечка окраса,
Мов його вінець, се – Спаса.
Я люблю, скільки жию,
Славне свято Врожаю.
Хлібний і Медовий,
Маковий, Квітковий.
Скоро й Яблучний Запас
Врожаєм потішить нас.


І вже до народного до двору, до державної комори несемо п’янкі меди та ще стільки щедрих див! Бо земля моя багата нас віншує хлібом, святом, царствами квітковими, щоб були здорові ми. Щоб Запасу, себто Спаса, вистачало нам з запасом до наступного врожáю, до нової в полі жатви. Рідне Сонечко-Ярило душу щедро всю відкрило і наповнило серця. Глянь, яка ж краса оця! Наша матінка Земля, ся Природа і поля – преродючі, як ніде! Хай же кожен божий день буде мирним і погожим! Хай любов ряснить прабожа! Яблучко, кохання символ, хай наснажить, додасть сили!
 

Серпень – Спасівка, Спасич. Спаси – давні праукраїнські Боги. Спасівка складається з трьох головних свят. Місяць Спасич згадується у Велесовій Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий урожай. Наші пращури проводили ритуали на високих горах, скелях або біля священних джерел (у місцях, якi люблять Боги), відбувалося поминання Предків, загиблих воїнів, молитви за спасіння Душі, лад у державі, відбувалися братчини.

1 серпня – Медово-маковий Спас. Освячення меду й маку.

6 серпня – Яблучний Спас. Освячення яблук, груш, квітів тa инших дарів саду.

16 серпня – Хлібний Спас. Освячення i споживання жертовного короваю з нового зерна, вдячність Богам за щедрі дари, врожай. 

І вже радо смакуємо янтарним яб’ком та золотою грушкою, синенькою сливкою та червонястою помідорою й иншими дарами серпня. І тішимося врожаєм-запасом на весь рік.
У народі, крім зазначених, збереглися ще й такі назви, як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний, Спас на воді, або Мокрий Спас. Мабуть, у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу – свій час. Кожний овоч, як плід Землі і Сонця, присвячували Рідним Богам, тож ніяких заборон на їх вживання не було. Перші овочі, квіти, мед і медові соти, мак, хліб з нового врожаю освячують рідними молитвами, пригощають ними близьких. таким був обряд початку споживання перших плодів. Тоді все піде на здоров’я й нам, дітям і онукам Дажбожим.

На Спасівку Душі Пращурів теж відвідують свої родини. Спом’янімо і ми про них добрим словом.

16 серпня – свято Лісовика. Йому кладуть пожертву (хліб, кашу та инше) на лісовій галявині, щоб «не водив лісом».

19 серпня – літній Посвистач (літнє свято Стрибога). Вшановують Бога Вітру. Примічають погоду. Наприклад, якщо вітер теплий, буде гарний урожай вівса.

Серпень подарував українцям великі державні свята: День Державного Прапора (23-ий його день), День Незалежности Неньки нашої, України (24 серпня)! А 27 серпня – День нашого мудреця, велета праці і духу, Івана Франка

Ну а вже з Федора-Студита (24 серпня) зазвичай стає холодно й сердито. І вже частіше й тривожніше позирають птахи у небо: думки про холод, а з ним – ирій, змушують поспішати набутись на рідній землі.

До речі, погоду далеко наперед визначали і птахи. Любимо ми спостерігати за журавлями (веселики вони – навесні), тож і запримітили вірну прикмету: якщо журавлі полетіли на південь у серпні – зима буде ранньою; журавлі летять високо – до тривалої осени.
 
Давньоукраїнська назва, "серпень", – від слова "серп". Це знаряддя праці, яким жали зернові. Втім, селяни досі послуговуються ним у власному господарстві. За иншою версію назва м-ця – від слова "serpen" (лат. – "змія"; від нього ж – "серпентарій", "серпантин"), адже змії в цей час стають агресивними й отруйнішими. Латинською назва місяця ‒ "аugustus": на честь римського імператора Августа.

Инші назви, котрі існували в народі (а подекуди й тепер існують), теж свідчили про жнива: "хлібосол", "живець", "зоряничник", "спасівець", "городник", "копень", "густар", "прибериха-припасиха", "зарев" (бо в цьому місяці все дозріває). А "барильник" (поліське) ‒ ймовірно, походить від назви посудини, в якій тримали воду жниварі: в бочечці-барильці.

У народі кажуть: "один серпневий день рік годує", "як у серпні дбаємо, так узимку маємо", "серпень виймає серпа зі стріхи, а вересень його ховає", "Спас свіжий медець припас", "якщо в серпні багато павутиння ‒ на довготривалу й гожу осінь", "антонівка вродила ‒ нарік хліб уродить".

Отож, друзі, як у серпні дбаємо, так узимку маємо!

(© Із Серпнем мандрувала і ще не про все записала Любов СЕРДУНИЧ)
Виберіть категорію:
трендитехнологіїартпсихологіярізнемузикалітературадіаспоракінотрадиціїсмаколикиосвітамандрівкимодалюди
Додайте кілька тегів:
  • традиції
  • мандрівки
  • люди
  • різне
Або виберіть із списку:
тренди технології арт психологія музика література діаспора кіно традиції мандрівки люди освіта рецепти Конкурс різне мода

 

ОпублікованоПереглянути видалити
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Кидайте соцмережі: від цього залежить ваша кар'єра
Кел Ньюпорт, американський вчений, доцент кафедри комп'ютерних наук в Університеті Джорджтауна й автор багатьох книг про побудову кар'єри, є затятим противником соціальних мереж. Свою точку зору він виклав у статті на The New York Times
Читати більше