Дуже хотіла прочитати книгу Софії Андрухович "Фелікс Австрія", хоча і трохи остерігалася, бо ж вимоги до цього твору одразу були завищені - "Книга року ВВС-2014", як-не-як. До того ж авторка – дочка одного з моїх улюблених письменників. Та книга мене вразила – вона пряна і смачна, кожну сторінку смакувала із задоволенням. Помітно, що письменниця доклала багато зусиль і дуже правдоподібно відтворила Станіслав поч. ХХ ст. Уже таке точне і реальне: вишукані панянки, що стежать за європейською модою, висока кухня (перелік страв у книзі вражаючий), атмосфера цивілізованого австрійського міста.
Герої – це набір характерів, про них хочеться говорити окремо.
Аделя – типова розніжена, рафінована пані, з горою капризів і вимог.
Стефа – служниця, подруга чи-то сестра Аделі. Вона й сама задається питанням – хто ж вона в цій сім’ї. Саме від її імені ведеться оповідь, що швидше нагадує жіночий щоденник. Найцікавішим, на мою думку, є образ
Фелікса – дивного хлопчика з незрозумілою хворобою, який також стає частиною родини.
Ернест Торн – фокусник та ілюзіоніст, реальний персонаж, який був відомий у ті роки.
"Фелікс Австрія" розповідає про важкі та хворобливі людські стосунки, залишає осад, післясмак, привід для роздумів.
Назву книзі дав Юрій Андрухович, батько Софії. А вислів "Фелікс Австрія", як каже сама Софія "
…це частина відомої цитати "Нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби", в якій йдеться про династичні шлюби, що укладалися австрійськими монархами для розширення імперії".
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
