sergiy savin - poetry in english

повертаюсь у шрами дощів… коли губи твої входять в губи

і штовхається вулиця ліктем — коли ми сидимо повз вікна

я боюся усіх жінок — як дерева своїх лісорубів

як дерева своєї страти —

я боюся тебе ще більше — і знаходжу у шрамах родимки

і заходжу в систему знаків — як в систему господніх облич

бо з тобою я щось невагоме — я з тобою як кущ смородини

що чекає своєї пори.

ти покличеш її? — …поклич.

я боюся тебе не так, як бояться смертей чи паводку

я боюся тебе уповільнено мовби кроки мої з вапна

повертаюсь у коло дощів як до свого чуттєвго зародку

і цвітуть в мені мокрі вітрила —

коли юних дерев нема.

і цвітуть в мені мокрі крила доки дощ цей зі списку прошених

доки кроки твої піднесені — нас підносять — в молочний туман

я боюся тебе без страху…

мої кроки уже поношені

я боюся тебе — як жінку, коли воля її без керма.

I turn back to the scars ofrains while your lips enter mine,

And the street pushes the elbow – while we sit by the the window.

I’m afraid of all women –

As the trees are afraid of their cutters,

Their fatal death.

I’m afraid of you even more – and I find your moles in your scars,

And I find a sign system as a system of God’s faces.

Because with you I’m something light – I’m with you as a black currant  bush,

Waiting for its time.

Will you wait for it? – call.

I’m afraid of you not as if I was afraid of death or flood,

I’m afraid of you slowly as if my steps were made of lime,

I turn back to the circle of rains as if it was my feeling centre,

And the wetness is all around.

And your wet wings flourish within me while this rain is a part of what was ordered,

While your steps are high – take us higher – into a milky mist.

I’m afraid of you with no fear –

My steps are worn out.

I’m afraid of you as a woman whose will has no rule or limit.

© Maryna Tchianova

01.06.2018