СЕДЛЕЦЬКА-БЕРДИНСЬКИХ-ГПУ: ПОЛІТИЧНИЙ ТРИКУТНИК КАРПМАНА

Такого рішення Генпрокуратура змогла добитись в межах розслідування щодо директора НАБУ Артема Ситника, якого підозрюють в досудовому розголошенні деталей слідства.

Реакція журналістської спільноти на справу Седлецької

22 листопада 2017 Артем Ситник заявив, що не розголошував таємниці слідства або державної таємниці - «Так, дійсно, у мене були зустрічі з журналістами у форматі off the record… Жодного разу за будь-якого формату зустрічі з журналістами я особисто ніяк закон не порушував. Усі ті слова, які я говорив у відкритих інтерв’ю, при зустрічі з журналістами у форматі off the record, я готовий повторити on the record, не боючися порушити якусь норму закону», –  директор НАБУ під час зустрічі з депутатами комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.

В грудні Седлецьку викликали в ГПУ на допит, але посилаючись на закон, який забороняє допитувати журналістів як свідків про данні з конфіденційною інформацією, Наталія нічого не розповіла.

• «Обов'язок не видавати свої джерела прописаний не лише в міжнародних професійних стандартах, в редакційній політиці Радіо Свобода та етичному кодексі журналіста. Це - стаття Кримінального процесуального кодексу України, яка захищає мене, мої джерела і все, що з ними пов'язано, від розкриття» - зауважила Седлецька.

 Печерський районний суд м. Києва 27 серпня 2018 року дав дозвіл на доступ до персональних даних Христини Бердинських та Наталії Седлецької з 19.07.16.-16.11.17 включно. Журналістки про це рішення дізнались 3 (Седлецька) і 5 (Бердинських) вересня. Обидві проходять свідками по справі щодо голови НАБУ Артема Ситника. Справу відкрили, оскільки в мережу виклали аудіо-запис розмови, на якій голос, схожий на голос Ситника, розповідає деталі по справі екс-прокурора АТО Костянтина Кулика, а також інші резонансні розслідування.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що слідчим необхідно встановити час та місце зустрічі Ситника з журналістами, але Седлецька відмовилась надавати цю інформацію.

4 вересня команда «Схем» та Радіо Свобода висловили своє обурення щодо рішення українського суду щодо журналісток.

«Схеми» - «Ми – команда "Схем" – засуджуємо переслідування та тиск на головного редактора нашої програми Наталки Седлецької… Звісно, у спілкуванні з джерелами і між собою ми всі використовуємо захищені канали зв’язку, а не відкритий мобільний зв'язок, до якого суд дав доступ прокурорам. Але. Ми сприймаємо це не тільки як грубе втручання у приватне життя громадянина України. Це – тиск на незалежного журналіста…Ми висловлюємо підтримку керівнику нашої програми. В такій ситуації може опинитися кожен журналіст, який викриває корупцію. Ми засуджуємо такі дії з боку правоохоронних органів.»

Прес-секретар Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джоанна Левісон - «Это решение создает неблагоприятную атмосферу для украинских журналистов и должно быть отменено. То, что запрос охватывает длительный период общения по телефону, принадлежащий известной украинской журналистке, которая разоблачает коррупцию, вызывает серьезное беспокойство об истинных намерениях тех, кто ищет информацию.»

Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов вважає, що рішення суду «нарушает как в целом права человека на уважение частной жизни, так и давление на работу журналиста в рамках выполнения его профессиональных обязанностей и незаконный доступ к источникам информации журналиста».

5 вересня посольство США в Україні висловили своє занепокоєння по рішенню щодо Седлецької  «Ми стурбовані тим, що вчорашнє рішення суду щодо журналістки-розслідувача Наталії Седлецької, може мати несприятливий вплив на свободу преси та зусилля щодо боротьби з корупцією в Україні. Українська влада має підтримувати незалежну журналістику.»

5 вересня, рішення суду вперше прокоментував і генпрокурор Юрій Луценко "Фоноскопическая экспертиза установила принадлежность голоса [на обнародованной в интернете записи] руководителю НАБУ. Но следствие обязано установить время события. Журналист отказалась давать информацию о времени встречи с руководством НАБУ. Поэтому у нас нет другого варианта, кроме как получить по решению суда информацию о локализации мобильного телефона журналиста за время, когда началось прослушивание и разглашение данных потерпевшей".

Так само 5 вересня, Наталія Седлецька у Facebook розповіла, що вчора Луценко запросив її на закриту зустріч без камери, аби пояснити для чого ГПУ вирішили проштудіювати інформацію з її телефону за півтора роки. Вона йому відмовила, але у відповідь запросила на Радіо Свобода дати відкритий коментар у прямому ефірі. Генпрокурор відмовився прийти й публічно відповісти відкрито на всі запитання.

6 вересня головний редактор «Новое Время» Віталій Сич, коментуючи на своїй сторінці у Фейсбуці резонансне судове рішення відмітив «Абсолютно неожиданное и хамское решение Печерского суда. Сначала один из лучших журналистов-расследователей страны Наталья Седлецкая, а теперь и наш журналист Кристина Бердинских. Правоохранители борются не с коррупцией, которая разрушает страну, а с теми, кто борется с коррупцией».

12 вересня зі слів Седлецької в мережі Фейсбук, вона мала розмову з послом США Марі Йованович, яка підтримала боротьбу журналістів проти втручання влади  у роботу незалежних ЗМІ.

14 вересня було призначене засідання Апеляційного суду м. Києва, під час якого Наталія хотіла оскаржити отримання доступу до даних її телефону з боку силовиків. Але судове засідання не відбулось через те, що в суд не надійшли матеріали справи з суду першої інстанції. Також не розглядалось клопотання журналістки, в якому просили зупинити дію прийняття на доступ до її 1.5 річних даних. Тож суд відклав розгляд скарги до 18 вересня.

18 вересня скасував ухвалу Печерського суду м. Києва про доступ до широкого масиву даних за 1,5 роки з її мобільного телефону, але дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Седлецької протягом 17 місяців у місцевості близькій до НАБУ.

18 вересня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту і вказав уряду України, що вони мають забезпечити будь-яке утримання до даних Наталки Седлецької. Ця заборона діє до 18 жовтня 2018 року, аби за місяць журналістка мала захист і час на підготовку та направлення повної скарги до ЄСПЛ.

18 жовтня ЄСПЛ відповідно до «Правила 39» свого Регламенту продовжив дію заборони, прийнятої місяць тому щодо Наталі Седлецької, тільки вже на необмежений час і діятиме, як говориться в документі, «до окремного розпорядження».

До 2 грудня 2018 року включно все залишилось без змін.

Хронологія подій

Журналістка видання «Новое время», Христина Бердинських, дізналась, що і її телефон почали прослуховувати 5 вересня від прес-секретаря ГПУ Лариси Сарган.

Реакція Христини на цю інформацію була спокійною «Только что узнала, что по мне тоже есть ухвала суда, которая позволяет ГПУ проверить мой телефон за 1,5 года. Я вот не боюсь совершенно и не паникую. Ну и пусть копаются, на здоровье,» - написала про це 5 вересня на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

20 вересня було засідання Апеляційного суду, під час якого вже Христина оскаржувала перевірку свого телефону з боку ГПУ.  Через те, що Печерський суд не передав необхідні матеріли по справі  Бердинської Апеляційному суду, довелось перенести засідання на 26 вересня.

25 вересня ГПУ довелось зупинити процес перевірки інформації з телефонів Христини Бердинських та Наталі Седлецької.

«Із огляду на те, що зазначений захід застосовано Європейським судом з прав людини на період з 18 вересня до 18 жовтня 2018 року, Генеральною прокуратурою України зупинено процедуру отримання інформації щодо геолокації мобільного телефону, що належить Седлецькій Н.Ю. Крім того, аналогічні заходи вжито і щодо одержання такої інформації стосовно Бердинських К.» - написав про це прес-секретар ГПУ Андрій Лисенко, хоча і додав, що це рішення ще не є остаточним.

26 вересня Апеляційний суд визнав постанову Печерського суду незаконним і справу повернули назад туди ж, щоб знову приймати рішення чи давати доступ до телефону Христини за 1.5 роки, тільки вже іншому судді.

12 листопада  Печерський  райсуд повторно розглянув клопотання ГПУ про перевірку телефону Христини Бердинських за 1.5 роки. Суддя Карабань оголосив перерву в судовому засіданні до 20 грудня 2018 року. На цей раз жодного рішення не було винесено.

Знайшли крайніх в обличчі журналісток

Наталія Седлецька та Христина Бердинських стали крайніми в з'ясуванні відносин між Ситником та Луценко. НАБУ помітили різке збільшення капіталу завдяки нібито незаконній діяльності Луценко. Як відповідь на такі голосні заяви, Луценко звинуватив Ситника в розголошенні таємниці державного зразку. Журналістки, як менш захищені особи, стали концентрованою точкою винних.

З боку журналісток, гідна поваги позиція нерозголошення своїх джерел та іншої інформації, яку під тиском вимагала ГПУ. Добре, що під час спілкування з джерелами журналісти використовують лише захищені канали зв'язку. А це означає, що ГПУ хоче втрутитись у приватне життя громадянок України (що є незаконно) з метою психологічного тиску та майбутньому перешкоджанню в роботі журналісток.

В той же час коли Луценко пропонував зустрітись за закрити дверима можливо він хотів запропонувати тихо підписати папери про нерозголошення всього, про що дізналась журналістка і не дішло б до прослуховування телефонів Наталі, а можливо й Христини за 1.5 роки.

Цікаво, що справу із Ситником розглядали ще у листопаді 2017 року, але потім чомусь «зам'яли» (невже прикривали?) аж до серпня 2018 року. І до сих пір відбуваються судові розбирання з цією ситуацією та причетними до неї. Якби у США директор НАБУ розголосив державну таємницю і були підтвердження цьому, на скільки б швидко його посадили в тюрму?

Можна зробити висновок, що у з'ясовування стосунків між представниками влади краще не влазити, адже винними стануть менш впливові опоненти. Це як трикутник Карпмана. А що стосується прикривання імовірного порушення закону – взагалі обговорюватись немає.

Автор-Мирослава СИЛЕНКО