Що почитати: приголомшливий роман про Україну ХХІ століття

Яким буде наше життя після закінчення війни проти загарбницької Росії? Про це, а також про багато чого іншого дізнаємося з цього зухвалого, аморального, неполіткоректного роману.

Отже, «Релігія» Сергія Постоловського – це політичний роман, що описує Україну ХХІ століття після закінчення Визвольної війни проти загарбницької Росії. Оповідь про життя чоловіка, жорстокого та всесильного Глави Таємної Поліції України, який, щоб помститися своїм мертвим, змінив хід самої історії, а також легенда про Проповідника - чи то людину, чи то істоту, чи то справжнього посланника Бога. Якого називали ворогом держави номер один, небезпечним бунтівником і терористом, вбивцею та фанатиком, екстремістом і богохульником, зрадником і запроданцем, агентом іноземних спецслужб і членом таємної світової організації чи то масонів, чи тамплієрів, а може, й ілюмінатів», і який  з’явився над Україною, «наче комета, яка пролетіла й згасла, залишаючи по собі яскравий слід, що стає легендою, забороненим міфом, який передається пошепки, крадькома, аби не почув ніхто чужий, аби не угледіли інші чогось незаконного та революційного, антиурядового та опозиційного в тих словах, що складали історію Релігії та її Проповідника».

За сюжетом цього незвичайного, приголомшливого, аморального роману, у якому змішалися добро і зло, амбіції та ненависть, категоричність і нездатність пробачати, атеїзм і релігійність, розпуста й цнота, закулісні ігри й трагедії, вже минуло кілька десятиліть, коли на Майдані повісили Проповідника, а він навіть з того світу не дає про себе забути, адже син згаданого Глави отримує від дядька таємні матеріали, а весь світ, здається, отримує назад свого Пророка. Таким чином, перед нами альтернативна історія з відвертим присмаком збочених людських бажань, непристойних сексуальних ігор і дитячих трагедій, а також справжній магічний реалізм, у якому життя людства навіки поєдналося з посланцями Бога та прислужниками Сатани. Що ж до України та її майбутнього у романі, то воно, як завжди, невтішне.

«Таємна Поліція тримала маси, але не могла нагодувати душі, - дізнаємося ми подробиці. - Після десяти років правління президента його місце зайняв «технар» - людина, яка абсолютно нічого не вирішувала в державі і була задоволена таким своїм становищем. Але був ще народ. І серед людей починали народжуватися недобрі голоси. Страх і примус проти обурення - саме цим жила Україна на початку 2050-х років. Насторога бізнесу, політична опозиція, спілки та рухи, багатоквартирні союзи, цілі міські конгломерації, і звісно ж, церкви, якими в ті роки опікувався Василь Загорянський, уже полковник, одружений і позитивний герой нашої з ним спільної розповіді, адже ми йдемо сторінками його записів, того сокровенного, що він хотів залишити людству, — все це була бурхлива суміш, здатна на ефект тротилу, яким розриває миттєво, а вже руїни ділитимуть інші, люди, які не мають українського громадянства, деякі з них взагалі бачили Україну тільки на картах Європи та у стрічках новин, але щоб відвідати хоча б раз, то зайве, панове, а все, що зайве, залишається осторонь життя тих, хто приймає рішення».

Сергій Постоловський. Релігія. – Х.: Фоліо, 2023

Ілюстрація: Alejandro Decinti