|
15 червня 2017
Олександр Степ |
Що це зі мною? Убивча раптовість...
Сильний удар…Там, де серце – пече,
Замість роману життя, мабуть повість,
Крапку поставила в ліве плече.
Пахне земля…Більше з неї не встану.
Небо криваве, кривава трава…
- Мамо рідненька, пробач мені, мамо
Сили вкладаю останні в слова.
Пахне земля…Разом з тілом зникає.
Я не вмираю!!! Я в небо лечу!!!
Й батько мене знов за руку тримає,
Й янгол по лівому водить плечу.
| 0 | 2142 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
