що буде з літературою та мистецтвом

Є все ж таки можливість розрахунку того, що буде після того, коли усе відбудеться. Після згортання усіх часів та моделей... Р. БАРТ задекларувавши смерть Автора й недосяжність істини - звів усе до анонімності. Тобто напевно треба просто почекати, чекати Чого? Розкриття Нової Форми Свідомості, почекати нових можливостей мислення. Мозок та свідомість модифікується з вимогами часу. Часу відповідно не вистачає, як не вистачає сил для опанування усіма страхами та фобіями. Прищільнення часу призведе до того, що не буде часу навіть для простого короткого ознайомлення із світовою літературою та усіма парадигмами. Хто зараз буде читати Бальзака чи Віктора Гюго. Чи Набокова - там розкриваються усі коди та архетипи несвідомих підсвідомих метаструктур. Хоча сам Бальзак спішив, він писав по сто сторінок в день й випивав відро кави - так і помер від безсилля хронічного.... бо він хотів встигнути Жити вже й Одразу й бути друкованим безліччу фоліантів... чи хто читатиме Віктора Гюго , гадаю в вимогах теперішнього мережевого тотального домінування - його романи відтворять у формі простих комп'ютерних ігор і ви , обравши статус Жана Вальжана пройдете сокровенний путь від тюремного життя до Блаженної святості. А що робити з тією святістю ? Консервувати, а потім сигналізувати вчасно... все в житті ніби відбувається вчасно, тобто злою є лишень доля, а щастя - депрограмна неправильна модель перебування, бо треба відчути себе і вовком, і ягням, і милосердним і жорстоким... і розумним і обмеженим в глухоті незнання.... гратись, гратись, бо суть усього високомистецького в єднанні із найнижчим побутовим. І усе богатство криє в собі злочин... спочатку був злочин, а потім сатисфакція катарсісу.... якось ніби все могло бути теоретично інакшим, але не склалось.... і напевно варто бути відкритим і пропустити крізь себе увесь хаос, а можливо краще прикритись і плекати таємницю в своїй Печері, про що постійно натякають християнські ідеологи, бо відкрита хата - випустить усе тепло назовні. А якщо не випустите й спутошите грааль -він вибухне мільйонами випадкових парадоксів, які здаватимуться доволі логічними. 
Книги візуалізуватимуть в комп'ютерну сценографію і ви пройдете тунелями історій, які зрештою є тором й повернетесь до того , з чого розпочали - до нічого. Бо вас немає, як немає літератури й знаків й вони деміургічно задіюються страхами з підсвідомості .... а мистецтво виконає свою функцію простої деактуалізації усього надлюдського й божественного, бо зрештою ми є просто людьми з простим метаболізмом, не суттєво якої швидкості та кольору.... і дивним буде феномен Майкла Джексона, який так і не визначився , якого він кольору та якої статі. А що буде , коли усе профанізується та вульгаризується. Питання складне, але логічне, антиматерія боротиметься з матерією вічно, навіть опісля певного диктату , що ніякої матерії просто не існує... мистецтво через заперечення усіх заперечень й опісля заперечених симетрій усього несиметричного гармонійного віднайде суть світла в глухій темряві, а святість -в гріховності....
Що нам робити - чекати еволюційну преамбулу у вигляді тотальної війни. Всеодно світ , і культура рухаються нераціональним капіталом і вас знищать, якщо ви не встигнете зробити Вчасно замовлення. Навіть, якщо ви усе зробите самостійно- ваша клітинно-білкова самотність вам скаже, що материнська любов безальтернативно істинна, а батькова опіка - безпрецедентно божественна. А діти є вашим дзеркалом.....