ще раз про націю й "насєлєніє"

ЩЕ РАЗ ПРО НАЦІЮ Й «НАСЄЛЄНІЄ»

Ні, цей текст не про політику! Про зовсім іншу науку…

Донедавна поділ українців за політичними уподобаннями виявляв чітку географічну залежність і вважався наслідком історичних та ментальних відмінностей між регіонами країни. Проте останній елекційний сезон як ніколи виразно продемонстрував, що повсюди від Чопа до Авдіївки є українці та «мєстниє» й ті другі здатні успішно блокувати будь-які поступування перших. Що горда, проєвропейська, політично активна українська громадянська нація добряче розведена «насєлєнієм» з цілком іншими світоглядними орієнтирами, причому представники обох спільнот мешкають у тих самих будинках, працюють у тих самих установах, нераз говорять однією мовою й т. ін.  Якщо політологія, соціологія або інші науки про суспільство не дають переконливих пояснень цього явища, то питати, можливо, слід у когось іншого?..

Для початку пригадаймо собі, як ЦЕ сталося. Спочатку під чергові вибори на голубі екрани вийшла утопічна «історія наступного Президента», яким буцімто стає простий шкільний вчитель, бездоганно чесний і рішуче налаштований на боротьбу із соціальним злом… Потім окремі публічні персони напівжартома почали обговорювати можливість реалізації схожого елекційного сценарію… Невдовзі виявилося, що Голобородько-Зеленський має цілком реальний рейтинг, який, о диво! почав стрімко зростати коштом кандидатів від «традиційних» політичних потуг. А на піку несповна 3-річної еволюції цієї ідеї сколочена «на коліні» партія без історії та програми, складена з незнаних загалові, політично недосвідчених, а нераз просто неосвічених осіб сформувала конституційну більшість у національному парламенті!

Вам це нічого не нагадує? Мені нагадує дещо – можливо завдяки отриманій свого часу профільній освіті…

Уявіть себе юнаком, який гуляє свою дівчину в парку культури. Ось вона сідає на гойдалку й грайливо просить розгойдати її так, щоб злетіти «аж до неба». Захцянка Вашої подруги може видатися непростою до виконання, якщо та трохи «в тілі», а Вам далеченько до кондицій В. Вірастюка, але є спосіб! Попросіть дівчину трохи пойорзати, а коли гойдалка почне хитатися, підштовхніть її обов’язково в тому напрямку, в якому вона сама рухається. Знов підштовхніть у тій самій фазі, потім ще й ще… Небавом побачите, що амплітуда коливань зростає – й ось Ваша подруга з кокетливим верещанням злітає «до неба», заховуючи найкращі уявлення про фізичну міць свого обранця. Хоча насправді від сили тут нічого не залежить – повторити те саме здатна й 6-річна дитина, якщо тільки ПРАВИЛЬНО штовхатиме.

Різка активізація коливних рухів коштом незначних, але систематичних зусиль, напрямок яких щораз збігається з напрямком власних коливань системи у фізиці має назву резонанс і потребує для свого опису доволі складного математичного апарату. Резонансні явища притаманні не тільки механічним чи взагалі фізичним, але й коливним системам будь-якої природи. Видається очевидним, що творці «феномену Зе!» були обізнані з теорією резонансу й сповна використали цей ефект, несильно, але систематично підштовхуючи ті інтенції електорату, які вже існували в суспільстві («дасталі с етай вайной!», «пара дагаварівацца…», «настаяшіє врагі пад купалам Ради барижать на краві», «пачему за пять лєт нікаго нє пасаділі?» й т. п.) й пропонуючи кандидата, досконало «спроектованого» саме під такі настрої.

Чим відповіли їхні опоненти? Ті, які відверто грають на боці Кремля взяли курс на банальне нарощування власної пропагандистської потужності. Це так якби гойдалку зі своєю обраницею щосили тупо штовхати вгору… До того ж наш мудрий народ хоче (і то аж ніяк не з фізичних міркувань!) «не зовсім під Москву», а «десь посередині», свято заховуючи віру в існування цієї міфічної середини. Але й проукраїнські чинники так само проігнорували необхідні умови успішного розгойдування: поступовість та потребу пристосовуватися до природних коливань суспільних настроїв. Аби зрозуміти, як подіяла пропаганда під гаслом «Армія Мова Віра» знов запрошую в кабінет фізики.

Ось інший експеримент на тему резонансу. На горизонтально натягнену мотузку почеплено три маятники: два коротких, а посередині між ними – вдвічі довший. Один із коротких маятників сильним поштовхом змушуємо інтенсивно коливатися. Другий короткий небавом і собі починає рухатися у такт із першим: спочатку поволі, потім сильніше і, зрештою, стає неможливо відрізнити, який саме з цих маятників спричинив коливання. Натомість довгий маятник, хоча й розташований найближче до генератора коливань… залишається майже нерухомим – він, відповідно до своєї довжини, має іншу власну частоту, відтак збудження йому не передається.

Слушно казав свого часу Л. Гумільов, що нація – це насамперед односпрямовані вібрації енергетичного поля, відмінні від польових вібрацій чужих спільнот. Імпульс «Армія Мова Віра» та подібні до нього потужно вплинули на тих українців, для яких національні та європейські цінності мають вагу, натомість не зачепили свідомості громадян, чиїми базовими цінностями є мир за будь-яку ціну, дешева комуналка, шаурма з пивом, «Сваты» по «тєліку» тощо. Пропагандисти проукраїнського табору не потрудилися знайти в мізках цих людей хоч мінімальні зачіпки для початку її розхитування в правильному керунку, та й на самій техніці розхитування вочевидь розумілися зле.

Себто існує два різних типи українців, відмінних за своєю здатністю сприймати патріотичні імпульси? Дві нації в одній, навіть умовно не поділені Дніпром чи Збручем (цей поділ теж не зник, проте явно відступив на другий план)? Як таке можливо? «Можливо!» - відповідає нам та сама фізика.

Гелій, найлегший з-поміж інертних газів за наднизьких температур має низку предивних фізичних властивостей – таких незвичних, що вони залишаються до кінця не зрозумілими навіть після кількох Нобелівських премій, вручених за експерименти й теоретичні дослідження в цій царині. Однією з цих властивостей є надплинність: за температури, нижчої від ~2,2 °К гелієва рідина починає «повзком» підійматися вгору стінками посудини, а при вимірюваннях, залежно від обраного способу, виявляти або нормальну, або ж аномальну нульову в’язкість. Підкреслю, що вище від критичної температури ~2,2 °К нічого схожого не відбувається.

Розробляючи теорію цього явища, Л. Ландау показав, що надхолодну гелієву рідину слід розглядати як таку, що складається з двох відмінних за фізичними властивостями фаз: нормальної в’язкої та надплинної з нульовою в’язкістю. Ці фази ніби розчинені одна в одній, проте розділити їх навзаєм, як компоненти звичайного розчину, неможливо; обидві складаються з таких самих атомів і при підвищенні температури відмінності між ними зникають. Чому за наднизьких температур таке стається, і то саме з гелієм без вищої математики годі пояснити, тому наразі приймемо як факт саму можливість цього феномену й… так, його надзвичайну подібність до ситуації в сучасному українському соціумі.

Зауважмо, що розчинений стан має свої переваги – приміром, у багатьох випадках розчини є хімічно активнішими, ніж чисті сполуки. Не виключено, що велика кількість інертного «розчинника» послаблює силу зіткнення між проукраїнською та проросійською фракціями й тим стабілізує систему в цілому, але… Наш «розчинник» не є цілком нейтральним! Фізична хімія розрізняє полярні розчинники, молекули яких орієнтовані на певний електричний заряд. Розчинник «какая разніца» теж є полярним: його «частинки» в конфліктних ситуаціях чітко орієнтовані на сильнішу сторону, а величезний потенціал зовнішньої підтримки робить такою саме антиукраїнський табір, який до того ж уміє переконливо демонструвати свою силову перевагу.

Але менше з фізикою – якою нелюдською мукою є приналежність до нації, що перебуває в розчиненому стані! В святковий день Ви приводите свою дитину в садочок у вишиванці – ввечері маля в сльозах розповідає, як діти сміялися з нього й казали, що так вдягаються рагулі… Приходите на цвинтар перевідати бойового побратима – його надгробок потрощений, причому вандалів вочевидь бачило чимало людей, але їм «какая разніца», рівно як і поліції, куди Ви принесли заяву про скоєний злочин… В дні Майдану з дерев’яним щитком йдете під кулі провладних бандюганів, думаючи про те, що потім, на вільних виборах той самий народ, якому Вашою кров’ю буде відкуплено право обирати своїх керманичів укотре проголосує за непорушний союз олігархів із чекістами…

Доля представника «розчиненої» нації – постійно бути білою вороною, відчувати за спиною зраду; бачити, як його країна рухається по колу, коли інші йдуть угору; смертельно заздрити полякам і угорцям, литовцям і болгарам, іншим «нормальним» націям, у середовищі яких відсутній конфлікт із приводу підставових цінностей; суспільствам, де пасивні йдуть за «своїми» активними, а не проти них... Що робити? Як зменшити частку «розчинника» та/або послабити його вплив на розчинену фазу?

Шукати ті частоти коливань націєтворчих імпульсів, які спроможні зайти в голови «насєлєнія» - фізика підказує, що такі мають існувати в природі… Створювати власне потужне силове поле, в якому «какая разніца» буде орієнтуватися на українські цінності… Підвищити «загальну температуру» системи до такої, коли поділ на дві фази зникне й вона стане фізично однорідною. (Так, слушне питання: який параметр соціальної системи є аналогом температури й якими можуть бути побічні наслідки його зростання?) Спробувати збільшити «масу» частинок українського соціуму (можливо, «нормальні» суспільства є такими тому, що складаються з «важких», менш піддатливих на маніпуляції індивідів – але що саме робить їх «важкими»?).

Черговий майдан принесе нам, можливо, хвилеве відчуття свободи, та аж ніяк не глибше розуміння природи того суспільства, яке він покликаний змінити на краще. Складається невідпорне враження, ніби вороги українства розуміють цю природу принаймні краще за нас – при тому, що матеріальна та фізична перевага «за визначенням» на їхньому боці…

Як вивести українців на інтелектуальний Майдан?