Рядок

Командний рядок.
Я - всього лиш твій робот.
Єдиним наказом "кохати!" бринить.
Я знаю, що все це вже не випадково.
Куди мені бігти від тебе в цю мить?

Мій світ - осяйний та до міри холодний,
У ньому є формули дальніх доріг,
У ньому слова зачаровано-модні
Злітають над ковдрами. Падає сніг,

Та дотиків твоїх йому не сховати,
Ми - сума усім невідомих ключів.
Чекаю, допоки не здійметься ватра.
Я дійсно бажаю довіри без слів.

Згадай наші ігри, вінець перевтілень,
Згадай наші долі та мови чужі,
Згадай, що ми світло священне зустріли,
І відстань незламну. Її міражі

Говорять про світле, величне, змістовне
І кличуть у подорож вчинків та мрій.
Ми ще до народження були знайомі.
Пиши мені, снися та смуток розвій.

© Марина Чиянова, 2018