Перше рурське дербі цього сезону прийняв стадіон Борусії Дортмунд «Сігнал Ідуна Парк». Справи команд українських легіонерів протилежні одна одній. Якщо на старті сезону всі були у захваті від чорно-жовтих, зокрема і Ярмоленка, то ставлення до Шальке було не дуже, нічого серйозного підопічним Тедескі не пророкували, а стан справ Євгена Коноплянки виглядав сумнівним. Але вже ближче до кінця осені все змінилось, на разі Дортмунд не має жодних шансів на вихід з групи у Лізі Чемпіонів, а також команда безнадійно відстала від Мюнхенської Баварії. Шальке навпаки,з кожним туром Бундесліги відчуває себе впевненіше, а Коноплянка дедалі частіше демонструє високий рівень гри. Відображенням справ у клубах стала й ця гра. Про звільнення Петера Боша з поста головного тренера Борусії не говорить у цьому сезоні лише лінивий, хоча керівництво бджолярів завжди максимально терпляче до тренерських провалів, так було з Юргеном Клоппом, а пізніше з Томасом Тухелем. Для українського вболівальника рурське дербі це ледь не найцікавіша гра, оскільки це шанс подивитисьна протистояння кращих українських футболістів сьогодення.
Перші десять хвилин матчу господарі поля демонстрували свою міць, вправно володіли м*ячем інколи йшли в позиційні атаки, Шальке ж навпаки став грати від суперника, вичікуючи на помилки в обороні від чорно-жовтих. Темп гри на початку навіть не передбачав чогось фантастичного у цій грі, що трапилося далі. На початку 12 хвилини матчу, після прострілу зліва, Крістіан Пулішич приймає м*яча, робить другим дотиком пас на Шахіна, а той у свою чергу одним дотиком переправляю на Абумеянга і іменитий габонець відкриває рахунок у грі, хоча сам гол доволі сумнівний, під час забивання нападник господарів підіграв собі рукою. Доволі типова комбінація для дортмундців, швидка атака, гра в дотик і несподівані зміни напрямів атак. Хвилину по тому Абумеянг не реалізував момент, пробивши вище воріт після прострілу Ярмоленко.
Андрій Ярмоленко постійно зміщувався з фланга на позицію атакуючого півзахисника, все частіше шов у центр поля, що для нього не характерно. 17 хвилина гри принесла гільзенкірхенцямще одну халепу: після розіграшу зі штрафного, який подав Нурі Шахін, Стамбулі прямою ногою зрізав м’яч у ворота своєї ж команди. 2-0 на 17 хвилині гри на стадіоні Борусії Дортмунд у над принциповому протистоянні для команди означало для Шальке майже поразку, але нинішня Борусія навіть не минулорічна, перевага в два м’ячі це ще не перевага.
Після цього Шальке спробував піти в атаку, але все на що була спроможна команда в цьому епізоді – це заробити кутовий. Після подачі Ощіпки з кутового, дортмундці дуже різко пішли у контр-атаку, Абумеянг отримав м’яча у центрі, пронісся по флангу, звідти віддав розкішну передачу на Маріо Гьотце, десятка дортмундців головою у дальній кут забиває гол.
Хотілося б відзначити фатальне невезіння гравців Шальке, перший гол вони пропустили після порушення правил, другий з автоголу, ну а до третього призвело невдале зіткнення Коноплянки з арбітром під час атаки гірників.
Вже на 25 хвилині господарі забивають ще один гол, розіграш м’яча між Абумеянгом і Гьотце створив розгубленість оборони Шальке, Абумеянг спробував пробити але після блокшоту м’яч відлітає на Рафаеля Герейро і той одним дотиком кладе гарного м’яча в дальній кут.
Здавалася б що це вже кінець, 4-0. Куди вже гірше…
Гільзенкірхенці стали виглядати пригнічено, у їх ворота влетіло чотири забиті голи, а трибуни Ідуна Парку починали тиснути усе сильніше на гостей. Невдало виглядав практично будь який випад Шальке вперед. Лише ближче до кінця першого тайму команда Доменіко Тедескі почала хоч трохи нагадувати саму себе, Коноплянка мав забивати гол на 44 хвилині, але м’яч пішов повз стійку воріт.
Те, що відбувалось у другому таймі пояснити практично неможливо. Подібного в історії футболу майже не траплялось, зрівнятись з тим ,що зробили з суперником гості у другій половині грі може лише легендарний камбек Ліверпуля у 2003 році у фіналі Ліги Чемпіонів проти Мілану, коли червоні відігрались ,програючи 3-0. А також минулорічний камбек Барселони у протистоянні з ПСЖ. Тут тобі не тактика зіграла роль, чи просто до команди повернулось якесь везіння, це був футбол у своєму найкращому прояві, такий, який він є на вулиці, коли команди несуться вперед і грають від бажання і любові до гри в першу чергу.
У другому таймі Шальке виглядав бадьоро, гравці стали щільніше грати між собою, Шальке почав грати компактніше. Коноплянка і Максиміліан Маєр почали частіше загрожувати воротам , намагаючись створити хоч щось в атаці. Більше насправді і не залишалось нічого. Рахунок 4-0 виглядав неймовірно безнадійно для гостей.
На 53 хвилині арбітр призначив штрафний, приблизно у тій же точці, що й подавав Шахін у моменті з другим голом. Ощіпка подав точнісінько на Налдо, й той забив гол, але з офсайду, тому арбітр змушений був скасувати взяття воріт. Через дві хвилини Ральф Ферман ледь не привіз 5 гол у свої ворота, але на щастя зумів вибити м’яча.
Камбек розпочався з 61 хвилини, коли Стамбулі віддав пас через пів поля і його подачу замкнув Бургшталлер, перекинувши Романа Вайденфеллера. Це був лише гол престижу. Кілька хвилин по тому Шальке забіло ще один гол, Коноплянка сольним проходом на фланзі накручує кількох захисників, далі подає на Харіта, і той реалізовує момент, пробивши потужно у ближній кут.
На 85 хвилині диво-гол поклав Дані Каліджурі, переграв 1 в 1 на фланзі Загаду і пробив у дальній кут, 4-3, напруга на Ідуні зросла до немовірності, від нічийного рахунку Шальке відділяє лише один гол, але часу до кінця гри відверто мало. Джмелі ж у свою чергу вирішили грати в обороні, тим біль, що їм доводилось грати в меншості через видалення з поля Абумеянга.
Аж 7 хвилин було компенсовано арбітром. І уже у компенсований арбітром час Шальке, після розіграшу кутового Налдо вколотив м’ячу сітку воріт. Здавалось би, приречений на поразку Шальке відігрався практично за 45 хвилин!
Іноді так у футболі буває, коли бажання одних перемагає і невезіння, і майстерність суперника, і суддівські помилки. Але є нюанси. Команда Андрія Ярмоленка провела жахливий другий тайм, а сам вінгер жахливо виглядав протягом усієї гри. Той самий випадок коли його дії ефектні, але малоефективні. Борусія після видалення Абумеянга виглядала блідою тінню себе у першому таймі. Уявіть собі, останній раз ця команда одержувала перемогу аж у вересні! Шальке під керівнцитвом Тадескі повна протилежність. Навіть Євген Коноплянка знову став подавати надії як гравець високого рівня, він посприяв забиванню над важливого другого гола і взагалі виглядав активно, партнери краще включають його у свої атаки. Але висновок тут один, друзі: перше рурське дербі Ярмоли і Коно вийшло божественним!
