Розвінчання міфів, або Спорт поза політикою

Олімпійські ігри нашого часу довели всьому світові, що сьогодні ми маємо змогу  впливати на хід історії, а також на зовнішню політику за допомогою ідеї спортивної дипломатії. Отже, чому дослідження "Спорт поза політикою" Геннадія Ніколайчука – військового, який зараз перебуває на службі в ЗСУ – актуальне і важливе для нашого сьогодення? Як можемо переконатися, прочитавши цю непересічну й захопливу книжку, саме вона дає ґрунт для детального розкриття взаємозв’язку цих двох вищезгаданих важливих явищ суспільного життя – спорту й політики. Адже об’єднавчим бекґраундом завжди виступає гра й змагальне поле відповідно до загальноприйнятих акторами правил. І саме це дає розуміння, наскільки потужним є потенціал використання спорту в політичній науці, а також політики в спорті.

 Світова історія у цій книжці чи не вперше постає перед нами крізь призму спортивних змагань, і автор недаремно нагадує, що "розв’язана росією варварська війна на території України лише посилила сюжети взаємозв’язку спорту й політики". І не дивно, що “Спорт поза політикою” Геннадія Ніколайчука розвінчує чимало міфів, які до сьогодні існували і в історії спорту, і в пов'язаній з ним політиці.

«Водночас цікавим є інший міф, який позначив назву спортивної дисципліни Олімпійських ігор – марафонського бігу (біг на 42 км 195 м), - нагадує автор. - Плутарх через 500 років написав про Марафон таке: «Далі, як розповідає Гераклід Понтійський, звістку про марафонську битву приніс ереадець Терсіпп. Але більшість кажуть, що це був Евкл, котрий прибіг зі зброєю, розпалений битвою, і, увірвавшись у двері до пританів, сказав їм тільки «Добрий день, перемога!» й одразу віддав дух.

Саме цей міф став найбільш розтиражованим та популярним. Згодом давньогрецький письменник Лукіан трансформував ім’я Плутархова гінця Евкла на Геродотова Фідіппіда. Проблема лише в тому, що відстань від Спарти до Афін становить зовсім не 42 км, а цілих 246 км. До речі, це сприяло формуванню спартатлону. Що ж дає цей міф про марафон з погляду взаємозв’язку спорту та політики? Відповідь пов’язана безпосередньо з мовою, оскільки сааме слово «марафон» досить часто використовують метафорично в політичній лексиці. Можна говорити про марафон як певну процесуальну політичну дію акторів. Наприклад, вибори асоціюються з забігом на довгу дистанцію (через тривалість виборчої кампанії), учасники якого можуть передчасно зійти з дистанції, видихнутися чи неправильно розрахувати свої сили».

Таким чином, у книжці Геннадія Ніколайчука значну увагу приділено не лише питанням взаємозв’язку спорту й політики, починаючи з античних часів і закінчуючи сучасною (пост)ковідною епохою, що накрила всю нашу земну кулю, але й багатьом довколаспортивним та довколаполітичним проблемам. Загалом книга складається з 16 глав, кожна з яких має ілюстративний матеріал, що переносить уяву читача в конкретну спортивно-політичну реальність, формуючи чітку й об’єктивну картину того, що відбувається.
 

Геннадій Ніколайчук. Спорт поза політикою. – К.: Саміт-Книга, 2024