Розп'яття Боже з золота відлите

Розп'яття Боже з золота відлите
оберіга важку обвислу грудь,
гризе нутро що злобою залите
немов Ісус - ков перетворює у ртуть.
 
Не витримав селюк, пішов від того
у кого кабінет сія: "іконостас",
схиливсь на лаві й подиху німого -
не видавить, вогонь надії згас.
 
Не може подивитися у очі...
... у очі янгола що допомоги жде,
прийде пітьма в час д'явольської ночі
все що було єдиним - забере.
 
Заплакав чоловік як та дівчина
і очі мов осліпли в світлий день.
Вмирає його кров, його дитина,
під радісний "пташиний звук пісень".