РОЗМАЇТТЯ ТВОРЧОСТІ ГРАФІКА МИКОЛАЯ КОЧУБЕЯ

28 вересня 2023
Андрій Будкевич

Миколай Кочубей  український митець, графік, заслужений художник України. Автор ескізів ювілейних та пам’ятних монет, дизайнер поштових марок. Очолює об'єднання художників графічного мистецтва Київської організації НСХУ, з 2005 року  викладач НАОМА, доцент. Від 1996 року бере участь у Всеукраїнських та міжнародних виставках. Творчий набуток художника  кольорові офорти, акварелі, літографії. Джерело творчості  народні традиції, український фольклор. Улюблені техніки  офорт та акварель.

Дитинство  чи не найважливіший період нашого життя. Майбутній художник народжений в Києві, хлопчаком частенько бував у селі Нападівка, Вінницький край. У родовому селі Миколая в ті роки багато співали. Мелодику отого співу зафіксувала і зберегла пам'ять. Коли хлопчаком потрапляв влітку до села, де мешкали дідусь, дядьки, тітки, а там  воля, безтурботність, де сам собі господар… Пригадує художник: «Років десять мені було… Тепле літо, дощі теплі… Бувало, біжу дорогою, здіймаю куряву, веселий настрій, безжурний… Хату зберегли, навідуємося...».

Після середньої школи вступив до Київського художньо-промислового технікуму. З педагогів мистецького закладу називає: Миколу Івановича Богдановича, Олександра Андрійовича Іваненка. Потім служба у війську. Згодом студіювання наук у Київському державному художньому інституті, викладачі з фаху  Андрій Чебикін, Микола Компанець. Врешті – аспірант Української академії мистецтв (тепер  НАОМА), під орудою Георгія Якутовича, з-поміж викладачів – Михайло Дерегус.

Техніку офорту Миколай полюбив ще в студентські роки, саме в ній виконана дипломна робота митця  серія «З народних джерел до українських народних пісень».  Пісенну тематику мистецькими засобами продовжив розвивати й після завершення навчання в академії.

У його доробку, зокрема, є такі кольорові офорти: «Наливаймо, браття…», «Ой, чий то кінь стоїть», «Колядки»; марка «Гайдамацька пісня» тощо.

Колись пісня в українських середовищах лунала повсюдно, де українці  там і пісня.

Так, українці співали завжди, коли вояки йшли в похід – співали маршові пісні, пісні спротиву – козацькі, стрілецькі, повстанські… Дівчата та жінки вишивають  співають, готують страви, печуть короваї, також; молодь у селі давніше збиралася на вигоні край села, співали до знемоги…

Шкода, що традиції та звичаї губляться з плином Часу. Пісня для нас  це і найбільший скарб, і прокляття водночас.

Доктор Микола Шлемкевич не випадково наголошував: «Ми не є мрійники уяви, наше мрійництво не є імажинарним мрійництвом, але мрійництвом серця, емоціональним мрійництвом. Українські Пер Гінти топляться в настроєво-почувальному морі, в його безмежності. І знаходять себе не в сагах, але в найкращому виразі саме тієї емоціонально-настроєвої сфери  у ліричній пісні».

Ще одна цитата від того ж автора: «… наше основне культурне завдання: зрівноважити емоціональне мрійництво зусиллям і тугою творчої, формодавчої інтелігенції, або інакше: патосові степу протиставити співмірний патос інтелекту».

Співпраця Миколая Кочубея з видавництвом «Марка Україна» розпочалася 1998 року. 2003-й рік  митець став лавреатом міжнародної премії імені Г. Нарбута за найкращу українську поштову марку. 2005-й рік – лавреат у номінації «Найкраща марка» на міжнародному конкурсі WIPA у Відні, марка «Свято Різдва Христового». 2022-й рік – Укрпошта ввела в обіг марку «Щедрик. Carol of the Bells», присвячену до 100-річчя прем’єри музичного шедевра «Щедрик» в Карнегі-холі, Нью-Йорк.

«Щедрик»  твір для хору, відомий на увесь світ, композитор Микола Леонтович (1877–1921). Знаменитий твір, над котрим український композитор працював протягом всенького життя. Відомо про п’ять редакцій «Щедрика»: 1901– 1902, 1906–1908 рр; 1914, 1916, 1919 рр. Перше виконання  хор Київського університету, 1916 рік. Після виступів хору Олександра Кошиця у Празі, травень 1919 рік, де був представлений і «Щедрик», відбулися концерти у Відні, Лозанні, Женеві, Брюсселі, Берліні… Скрізь велике визнання.

«Твір під назвою Щедрик із його безперервним повторенням чотирьох нот, із нескінченно розмаїтим супроводом та гармонізацією  надзвичайний»,  писала женевська La Suisse в жовтні 1919 року. 1936 рік, американський композитор українського походження Петро Вільговський створює англомовну версію «Щедрика», широко знану як Carol of the Bells. У наші дні геніальний «Щедрик» можна почути німецькою, іспанською, японською, іншими мовами світу.

«Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати…».

Чи багато людей в обширах світу поінформовані про великі здобутки українців у різних царинах діяльності? Навряд чи… Згадаймо, окрім Миколи Леонтовича, імена славних композиторів  Артема Веделя, Дмитра Бортнянського, Максима Березовського... Геніальні українці-математики: Микола Гулак, Михайло Кравчук, Георгій Вороний… Перелік можна продовжувати, були ж визначні постаті  творців космічної техніки та космонавтики, історики, лінгвісти, поети….

Співпрацювати з Національним банком України митець почав 1996 року. Першою монетою, ескіз котрої виконав Миколай Кочубей, була «Місто-герой Київ». Відтоді художник виконав понад 100 ескізів, по яких НБУ випустив різні монети. Три монети відзначили першими преміями у щорічних конкурсах НБУ: «Сорочинський ярмарок» 2005 року, «Водохреще»  2006 року, «Голодомор  геноцид українського народу»  2007 року.

Василь Скуратівський (український народознавець, письменник) зауважував: «Стосовно походження свята Водохреща існує кілька думок. Одні дослідники, зокрема й О. Воропай, вважають: Йордан  «це чисто християнський звичай, що прийшов до нас в Україну разом із християнством і посів одне з найпочесніших місць серед традиційних свят нашого народу». Натомість С. Килимник дотримується думки, що це свято, певною мірою, випадає з різдвяного циклу, мовби стоїть осторонь; воно сягає корінням у дайбозькі часи, і було присвячене «чистителю і святителю давнини  воді, вигнанню зими та вшануванню і прискоренню приходу весни».

Справді-бо, цілий каскад обрядів  свячення води, випускання голубів чи інших птахів, «застрілювання коляди» як злих сил, зосібна зими  символізувало поворот сонця на весну. Зрештою освячення води  обряд безпосередньо дайбозький, тому первісна назва «Водохреща» пізніше підмінилася християнським «Йордан», себто назвою річки, на якій хрестили Ісуса».

На наших землях з давніх-давен співіснували у різних проявах християнство та язичництво. Це українська своєрідність у сфері релігії…


Одна з найчорніших дат історії нашого народу  Голодомор-геноцид 1932–1933 років. Професійні, доброчесні історики, письменники, журналісти невпинно повинні продовжувати збирати факти і матеріали щодо вбивства українського народу голодом… Не забуваймо, Голодоморів було ТРИ: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 рр.

Нечувано! Колишній радянський історик та його соратники намагаються обґрунтувати суттєво зменшену цифру вбитих голодом… Чи бувають радянські історики колишніми?! Чим вони займалися за часів УРСР/СРСР? Перекручуванням правдивої історії… Хіба ж можна їм довіряти подібні дослідження, про яку чесність можна вести мову?! На думку професора, доктора історичних наук В. Сергійчука, Голодомор 1932–1933 знищив в Україні понад 7 мільйонів українців. Такої ж думки дотримуються інші поважні вчені.  Враховуючи кількість загиблих від голоду в місцях компактного проживання українців поза межами України, це понад 10 мільйонів… Задумаймося, кому вигідні перекручування історичної правди, яким діячам та країнам?!!

Мистецькими засобами можна і потрібно нагадувати людям про трагічні, знакові, переможні події нашої історії. Дуже важлива поява монет на яких закарбовані слова: Голодомор-геноцид українського народу 1932–1933. Пам’ятаймо!

Окрім основної творчої праці Миколай Кочубей любить книжки, особливо пізнавального змісту, має велику книгозбірню. Каже таке: «Можу довгенько тримати книжку в руках, роздивлятися  які ілюстрації, друк, оформлення…». Захоплюється епохою Відродження. З’являться нові твори в серії «Українські народні пісні» … Хай буде!

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ–4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).

Обкладинка тексту  марка «Щедрик. Carol of the Bells».

На фото  Миколай Кочубей та його роботи:

1. «Наливаймо, браття...».

2. Марка «Гайдамацька пісня».

3. «Колядки».

4. Марка «Щедрик. Carol of the Bells».

5. Монета «Водохреще».

6. Монета «Голодомор-геноцид 1932–1933. Пам'ятаймо!»

7. Логотип (емблема) ЛЕЛЕГ - 4

8. Логотип (емблема) БУМ.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Жорсткі топери: з якого матеріалу виготовляються та кому підійдуть
Якщо ваш диван з часом пом'якшав та деформувався, ви стали відчувати дискомфорт під час сну та перестали висипатися, не поспішайте з ним прощатися. Розгляньте можливість купівлі жорсткого топера, здатного повернути дивану колишній комфорт та зручність.
Читати більше