Роздуми житомирського утопіста біля чайної ятки

На житомирському Житньому ринку підходжу до ятки з чаями і кофіями. Перед нею стоїть молоденька дівчина з беджиком — "Ірина. Консультант" (ім’я змінене). Дзвінким голосом дівча кричить на весь базар: "Акция ат тарґовай маркі (тут іде назва чаю)! Падходім, пакупаєм! Каждий пакупатєль чяя (тут знову назва торгової марки) палучяєт пріз!"

Мова — як на моє житомирсько-українське вухо — намагається бути наближеною до східних середньоросійських акаючих говорів, себто до московського діялекту. Вона, певно, не знає, що таких дівчат з їхньою псевдомосковською мовою в Москві колють на раз із вердиктом "хахлушка". Бо ніколи в тій Москві й не була. А може, взагалі Росію тільки по телевізору бачить. А що бачить її, й дуже часто, — в цьому вже сумніву ані найменшого.

Наближаюсь до дівчини, вітаюсь.

— А в чому полягає акція? — запитую.

І тут вона (о жах!) відповідає мені українською, гарно усміхаючись:

— Добрий день! Купуєте дві пачки чаю (знову не скажу якого) і отримуєте приз — дві маленькі пачечки... — Ну й так далі, у тому ж дусі і тією ж мовою.

Я ошелешено запитую:

— Дозвольте вас запитати? А чому ви покупців кличете иноземною мовою? Невже на Житньому ринку ніхто української не розуміє?

— Та я так звикла, — зітхнувши відповідає дівча. — Ми на фірмі тексти заучували російською, то так і продовжуємо. Ви ж до мене по-українськи заговорили, а я вам по-українськи відповідаю...


Фінальну крапку поставила головний виборець країни — якась бабця, яка, щоб добре все почути, відтягнула пальцем хустину від напівглухого вуха й українською мовою (ну, майже українською) гаркнула в мій бік:

— А яка разниця, на якій мові? Лиш би людина була хароша. — І так глипнула очиськами, що я вкрився холодним потом...

Попрощався з обома і попростував далі у своїх справах базарних.

А подумалось ось про що. Це добре, що українські націоналісти і просвітяни збираються й самі поміж собою співають гімн, проклинають москалів і згадують героїв. Тільки от простий люд продовжує жити за принципом "какаяразніца" і дивиться на них як на якихось сектантів, як на якесь непорозуміння в такому звичному і зрозумілому світі. А може, все ж таки просвітянство — це не тільки випита з побратимами чарка за упокій душ тих, хто боровся за Україну? Може, це нелегкий похід у народ, за який ніхто не заплатить ані копійки і не нагородить орденом?

Певно, на народ не потрібно гавкати. Це не має сенсу і не принесе плодів. Певно, його треба просвіщати, як це робили просвітяни в 19-му столітті. Бо проблеми України — не так у московитах, як в українцях.

А після того, як подумалося мені таке, подумалося й инше: певно, я все-таки утопіст...

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Знаєте, пані Любове, я з гранатами під бабусь не кидаюсь. Її вже не перевчиш. Та й не збиралася вона зі мною розмовляти. Послухала, гавкнула і втекла. Моє щире переконання в тому, що бабусі перевихованню не підвладні, а от молоде покоління потрібно виховувати. Щодо просвітян — то я не тільки про членів «Просвіти», а в широкому сенсі: письменники, діячі культури... І про чарку фіґурально. Чи не здається Вам, що будь-які патріотичні, культурницькі, літературні заходи не приваблюють, а відштовхують від себе молодь. Їй цікавіші инші речі, від яких наші «просвітяни» (в широкому сенсі) дуже далекі. Як можна просвітити тих, кому це нецікаво?
Любов СЕРДУНИЧ Любов СЕРДУНИЧ 6 квітня 2017
Ставлю вподобайку, але... ЯКА ЧАРКА?!. За які кошти?!. "Просвіта" -
бідна, як церковна миша! А в народ таки треба йти. І переконувати! А Ви полінувались! Чому ж втекли, так нічого й не сказавши тій бабусі? Радити легше... Та й не всі "просвітяни" - просвітники...
Який матрац обрати при болю в спині
Турбота про власне здоров’я завжди має бути в пріоритеті, особливо, якщо справа стосується стану спини. Для відновлення сил та здорового стану хребта й м’язів дуже важливо правильно відпочивати, користуючись усіма перевагами сучасних якісних матраців.
Читати більше
З чого почати навчання гри на гітарі
Вивчення нового музичного інструменту розширює кругозір та допомагає відкрити в собі нові таланти. Бажання освоїти гітару на початковому рівні легко реалізувати навіть при самостійній роботі, без звернення до викладачів. Розглянемо первинні етапи, що передують впевненому відтворенню кількох улюблених мелодій.
Читати більше