Сучасна школа: яка вона насправді?

Часто ми чуємо з телеекранів, що вдало запроваджено реформу освіти, однак що ж є насправді? 
Міністерство освіти і науки запевняє, що мета нової української школи – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. 

Однак з якими труднощами стикаються вчителі, які почали працювати за програмою НУШ?

• Недостатнє забезпечення методичними матеріалами (дуже багато доводиться робити власноруч, на що витрачається немало часу). 
• Не всі класи забезпечені інтерактивними дошками, проекторами, комп’ютерами. 
• Нові сучасні парти було надано із затримкою в 3—5 місяців, особливо така проблема була в невеличких містах та селах. 
• Площі класу не вистачає, щоб упроваджувати на високому рівні всі концепції НУШ.

Програма НУШ поки що впроваджена лише для першачків (за винятком тих других класів, які брали участь в  пілотному проекті минулого навчального року), а що ж з іншими класами?

Провівши невеличке опитування серед учасників навчального процесу з другого по одинадцятий клас, можна зрозуміти погляди людей різного статусу.

Які є недоліки у сучасних вчителів? Яким повинен бути сучасний вчитель?

Школярі:
«Трапляються вчителі, які ходять на роботу, щоб відбути свої години. Ми часто відчуваємо несправедливість та приниження від вчителів. Хочеться, щоб вчитель був наставником, помічником, щоб надихав тебе. Такі вчителі в школа є, але їх дуже мало».

Батьки:
«Більшість вчителів на роботі з часом «вигорає». Їм стає байдуже до того, чи отримують учні знання. Також вчителі часто не можуть стримати свої емоції, кричать на учнів. Хотілося б більше поваги до дітей».

Молодий вчитель:
«Для молодого вчителя часто проблемою є те, що він не є авторитетом серед своїх колег та учнів. Я вважаю, що сучасний вчитель повинен йти в ногу з часом, слідкувати за новими тенденціями в освіті, бути креативним, комунікабельним. Однак насамперед вчитель має любити дітей».

Вчитель зі стажем:
«Думки серед вчителів зі стажем розділилися. Я маю колег, які хочуть розвиватися, постійно вчаться, не зважаючи на свій педагогічний стаж, а є колеги, які вважають, що, працюючи більше 30 років, вони вже все знають і вміють і їм не потрібно вчитися новому».

Чи варто продовжувати робити свято першого і останнього дзвоника таким, як і 20, і 40 років тому? Чи, можливо, треба робити дійсно цікаве свято для дітей?

Школярі:
«Не варто. На цих святах вже давно не цікаво. Якісь поважні дядьки і тьоті кажуть урочисті промови, нам це не цікаво, ми їх не слухаємо. Взагалі ці свята не потрібно проводити! Краще в цей день піти з класом на пікнік».

Батьки:
«Не варто. Совок потрібно викорінювати. Такого формату збори вже не цікаві. Безглуздо у вік сучасних технологій стояти під сонцем чи під дощем і слухати віршики, які діти десь там далеко розказують без емоцій, бо просто треба».

Вчитель зі стажем:
«Так, варто. Адже цей день запам’ятовується учням надовго. Букет, святковий одяг, бантики. А які вірші діти розказують! Такий формат святкування 1-го і останнього дзвоника нічим не можна замінити».

Молодий вчитель:
«Не варто. Діти на лінійках нудяться. Ті, що стоять позаду, взагалі нічого не бачать і не чують. Для сучасних дітей потрібно організовувати щось цікавіше, наприклад квести.

Чи потрібні реформи освіти?

Школярі (старшокласники):
«Так, потрібні, тому що кількість предметів та матеріалу, який потрібно знати просто зашкалює. Потрібно щось змінювати в освіті, бо у нас велике навантаження, хочеться ще й відпочивати,  спілкуватися з друзями».

Батьки:
«Так, реформи в освіті потрібні. Те, що зараз відбувається, НУШ (нова українська школа) – це круто!»

Вчитель зі стажем:
«Реформи не потрібні. Радянська школа – була одна з найсильніших у світі. Не потрібно змінювати те, що створювалось роками. Але є невеликий відсоток вчителів, які мають протилежну думку».

Молодий вчитель:
«Так, реформи потрібні. Але не такі, що почали відбуватися з 2018 навчального року у перших класах. Ці реформи призведуть до отупіння нації. Ігрова форма навчання - це добре, але ж не весь час гратися.
Прийдуть ці дітки після початкової школи в старшу, а там вже хімія, фізика – не пограєшся, а дисципліни вони не розуміють. Де вчителю хімії килимок для гри постелити? Жах! Складається враження, що «великі цього світу» хочуть управляти дурнями, яких зараз почали створювати».

Реформу в освіті всі бачать по-різному. Так, можливо, є недоліки, але це тільки початок. Побачимо, що буде далі. Сподіваємося, що все буде добре, адже в Міністерстві освіти і науки України працюють досвідчені спеціалісти, які все-таки будуть дослухатися до думки всіх учасників навчально-виховного процесу.

Обкладинка — pinterest.com.