Ройбос - смак Африки

7 лютого 2017
Oleksandra Orlova

Ройбос (африк. rooibos — дослівно "червоний кущ") — традиційний африканській напій, фіточай, що заварюють з подрібнених пагонів і листя лінійного аспалатуса (Aspalathus linearis). У нас побутує вимова назви цього напою "ройбуш", хоча навіть в англомовних країнах його називають саме ройбосом.
 


Збирати листя аспалатуса, що зовні нагадують хвою, першими почали мешканці Південної Африки — ґоттеноти койкойни. Засмакувавши приємний ароматний і цілющий настій, вони пили його постійно і пригощали ним гостей, серед яких у 19-му столітті опинилися голландці та англійці, які й "понесли" ройбос світом.

Втім, перша згадка про
ройбос ​європейцем датується 1772-м роком, коли шведський натураліст Карл Танберґ написав про нього у власних есеях про Африку. Ройбосом же, яким ми його знаємо і любимо, світ завдячує Бенжаміну Ґінсбергу, який уперше спробував обробку листя аспалатуса за методом виготовлення китайського червоного чаю Кімун.
 


Поширення ройбоса в Європі почалося на початку 20-го століття, і сьогодні уся долина Седерберґ, що простягається на північ від Кейптауна, зайнята плантаціями аспалатуса. Річне виробництво ройбоса складає близько дванадцяти тисяч тонн, половина з яких іде на експорт. Спроби культивувати аспалатус у Південній Америці та Австралії не мали успіху, тож кожне горнятко ройбоса дійсно має смак Африки.
 


Існує два різновиди ройбоса — червоний і зелений. Технологія виготовлення обох передбачає збір пагонів з кущів аспалатуса віком від 1,5 року. Гілочки і листя подрібнюються, після чого для червоного ройбоса проводиться ферментація, аналогічна до чайної: сировину викладають на горизонтальну поверхню, змочують водою і залишають на кілька годин під сонцем. Після такого в’ялення відбувається швидка сушка (зараз для цього використовують вакуумні сушильні агрегати), сортування, пастеризація і, нарешті, фасування.
 


Із зеленим ройбосом справа дещо інакша: подрібнене листя обробляють паром, запобігаючи ферментації, як такій, після чого відправляють на сушку.
 


Заварюється ройбос дуже просто — у звичайному посуді (фарфоровому, фаянсовому, глиняному, скляному) у розрахунку 1-2 чайні ложки сухого листя на горня. Ройбос потрібно залити окропом і залишити на 5-6 хвилин. Іноді для кращої екстракції рекомендують тримати заварник у гарячій духовці, аби напій не остигав чи навіть продовжував кипіти — на відміну від звичайного чаю, ройбос прекрасно переносить кип'ятіння.
Його листя дуже щільне і процес екстракції речовин, що у ньому містяться, досить тривалий, тому напій можна заварювати до 3-4 разів.

 


Крім того, що ройбос дійсно смачний, він також напрочуд корисний. Настій з ройбоса має тонізуючу дію, зміцнює імунітет, наснажує організм. Однак, незважаючи на тонізуючу дію, ройбос не містить кофеїну чи таніну, тож його можна вживати без протипоказань, в тому числі, людям, які страждають через підвищення тиску, маленьким дітям (навіть немовлятам при безсонні та кольках), вагітним і мамам, котрі годують.

Настій ройбоса також можна використовувати у вигляді компресів під час лікування акне, екземи, дерматитів, оскільки до його складу входить тетрациклін, відомий своєю бактерицидною дією.

До корисних властивостей ройбоса відносять поліпшення роботи травної системи, зміцнення стінок судин, нормалізацію артеріального тиску, профілактику карієсу, зняття похмільного синдрому.



 


Крім фіточаю листя ройбоса також виявилося придатним для виготовлення кавових напоїв і навіть вина.

Так званий "еспресо з ройбоса" винайшов південноамериканець Карл Преторіус, просто засипавши сухе листя високоякісного сорту ройбоса у кавоварку. Він отримав напій дуже схожий на каву еспресо, з "шапочкою" піни, ще й досить міцну, цегельно-червоного кольору з шафрановим відтінком. Зрештою, Преторіус запатентував свій винахід, і сьогодні з ройбоса уже готують червоний капучино і червоний латте.

 


Вино з ройбоса являє собою звичайне виноградне вино, під час виготовлення якого, замість стандартного антиоксиданту, додають сік листя аспалатуса та циклопії (більш відомої, як ханібуш). Таке вино виготовляють у Західно-Капській провінції (ПАР) і, крім того, що воно вирізняється особливим квітково-медовим ароматом і солодкавістю, його також вважають кориснішим за типове виноградне вино, завдяки відсутності у складі діоскиду сірки (SO2). Сьогодні з ройбосом виготовляють Мерло, Каберне Совіньон, Шираз, та інші червоні й білі бленди, але найпопулярнішим залишається органічний пінотаж Earth's Essence.
 


І якщо ми вже згадали про ханібуш (назва якого саме так і вимовляється, адже походить від англійського словосполучення "honey bush" — медовий кущ), слід зауважити, що це доволі близький родич ройбоса — також з родини бобових, з якого виготовляють аналогічний фіточай. Однак кущі ханібуша не культивуються у промислових масштабах, вони ростуть лише у дикій природі, на схилах гір.
 


Заготівля сировини досить трудомістка через важкодоступність рослини, а збір проходить в період цвітіння, оскільки саме квітки додають майбутньому напою медовий аромат. Втім, у ханібуша цінні не лише листя і квіти, але й стебла, тож під час збору вся рослина зрізується під корінь. Свіжозрізані квітучі пагони подрібнюються, піддаються ферментації і сушці. Ферментація може здійснюватися наступним чином:

  • Традиційно, коли сировину складають у копиці, накривають тканиною і залишають на декілька днів. Після чого здійснюється остаточне висушування на відкритому повітрі під сонцем.
  • Чи промисловим способом, коли сировину поміщають в спеціальні барабани, що обертаються, в яких ханібуш і окислюється, і сушиться при температурі 85 ºС.

Потім вихідна сировина сортується. Найменша фракція використовується для пакетування, середня — для заварювання в розсипному вигляді, а великі шматки зовсім ліквідуються.
 


Напій з ханібуша заварюється аналогічно до ройбосового. Він має яскравіше виражений медовий і фруктовий аромат, а ще містить своєрідний замінник цукру пінітол — цілком безпечний для діабетиків і навіть сприятливий для нормалізації кров’яного тиску та гарного вигляду волосся та шкіри.

Приємного чаювання!

Якщо вас зацікавила ця стаття, читайте також:
Таємниці індійського чаю
Червоний - то любов...
Японський шлях чаю

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Життєвий сценарій в дії, або Що потрібно говорити сину, щоб він став Чоловіком
Що таке "життєвий сценарій" та який його основний механізм формування? Чи не применшуємо ми, батьки, нашу роль у майбутній батьківській позиції наших дітей, особливо, коли йдеться про виховання сина? І що потрібно "посилати" сину, щоб він виріс добрим чоловіком та гарним батьком?
Читати більше