Кістяківські - видатна українська родина!

26 березня 2015
Ганна Черкаська
З роду в рід нащадки козака Костя кісткою в горлі ворогам стояли, діточок не один пучок мали. Тому й було кому козацьку республіку захищати. У битві під Полтавою усі чоловіки роду під прапори Мазепи встали і залишився в живих лише один Кістяківський.

Сто років потому Омелян Васильович Кістяківський був кріпаком петербурзького сенатора, героя штурму Ізмаїла Іллі Андрійовича Безбородька й одночасно управителем родовим маєтком графа в містечку Стольному, що в трьох кілометрах від Городища. У 1808 році І. А. Безбородько, навідавшись до свого родового маєтку в Стольному, дав "вільну" кільком хазяйновитим кріпакам, серед яких був і О. В. Кістяківський. Того ж таки 1808 року Кістяківські купили місце у Стольному на Зубріївській вулиці та побудували будинок на чотири кімнати. 1810 року Омелян Васильович помер, залишивши дворічного сина Федора на виховання дружині. Певний час вони жили в Стольному. А після того, як Федір, закінчивши Чернігівську духовну семінарію, одружився з донькою священика із сусіднього села Городище Яриною Ясминською і тесть передав зятеві свою парафію – тамтешню Миколаївську церкву, переїхали до Городища. 

Молода сім'я завела господарство, садок, згодом придбали млин і пасіку. Народили дітей. У своїй хаті влаштували школу для селянських дітей, там отець Федір безплатно навчав грамоти та Закону Божого чужих і своїх дітей. Хоч батько був священиком, але п'ятьох синів виховував козаками. Павло Федорович був юристом. Микола Кістяківський, продовжив батькову лінію, працював священиком.

Федір і Василь пішли в медицину. Василь Кістяківський захистив докторську дисертацію, практикував і був викладачем Київського університету святого Володимира, потім – професором Гейдельберзького та Страсбурзького університетів. 

26 березня 1833 р. у Городищі побачив світ Олександр Федорович Кістяківський, український вчений-криміналіст та історик права. Олександр закінчив Чернігівську духовну семінарію, потім - юридичний факультет Київського університету, став піонером української правової науки, не ниючи, що термінологічних словників немає, а мова – заборонена. У 30 років Олександр Федорович став приват-доцентом, а у 36 —докторська дисертація, професорська "мантія".

Досліджував О. Кістяківський українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Опублікував близько 70 наукових статей у журналах "Киевская Старина" і "Киевские Университетские Известия". Зібрав і видав збірник законів "Права, за якими судиться малоросійський народ" (1879). Автор праць: "Дослідження про смертну кару" (1867); "Елементарний підручник загального кримінального права" (1875) та інших.

Був одним із ініціаторів створення та головою Київського юридичного товариства. Брав участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Олександр Кістяківський утверджував українську ідею морально й матеріально, хоч мав від того тільки неприємності по службі. Він був членом нелегальної "Старої Громади" та історичного товариства Нестора-літописця, надавав матеріальну підтримку у виданні українських книжок. О. Ф, Кістяківський близько зійшовся з О. Русовим, П. Чубинським, В. Антоновичем. Його дружина Олександра (Леся) була рідною сестрою дружини В. Антоновича та двоюрідною сестрою автора нашого гімну Павла Чубинського.

Усі сини Олександра та Лесі стали славою України:

Старший Володимир — фізико-хімік, один із кращих учнів Д. Мендєлєєва. 1918 р. брав участь у створенні Української Академії наук, став одним із перших академіків України.

Богдан (Федір), хрещеник В. Антоновича, відомий юрист, соціолог і філософ права, який підписував свої наукові статті псевдонімом "Українець";

Ігор — юрист, міністр внутрішніх справ Української Держави часів П. Скоропадського; 

син Юлій – вчений-юрист; 

племінниця Наталя Павлівна Кістяківська – український літературознавець, позаштатний співробітник Комісії українського письменства ВУАН; 

онук Юрій Богданович – видатний фізико-хімік, член Американської Національної АН, професор Гарвардського університету, член Американського комітету національної оборони (1944 – 1945), керівник відділу вибухових речовин атомних лабораторій в Лос-Аламосі та радник американського президента Ейзенхауера у справах науки і технологій. Його дослідження і відкриття в галузях кінетики реакцій у газовій фазі структури поліатомних молекул, термохімії органічних сполук, особливостей детонаційних хвиль стали цеглинами фундаменту світової науки; 

онук Олександр Богданович – український зоолог-орнітолог, доктор біології, професор Київського університету імені Т. Г. Шевченка (у Києві живе дружина Олександра Богдановича – Ірина та правнучка Василя Федоровича Кістяківського – Тетяна).

Помер 62-річний О. Ф. Кістяківський, правознавець, який систематизував перший кодекс українського права, 13 (25 січня) 1885 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Що можна дізнатися про себе на основі власних сексуальних фантазій
Наші сексуальні фантазії відображають, принаймні частково, особистісні риси та особливості. Доктор філософії Джастін ЛейМіллер, вивчаючи сексуальні фантазії понад 4000 американців для своєї книги, виявив, основні п'ять факторів особистості. А саме...
Читати більше