|
23 липня 2018
Андрій Гришакін. |
Реквієм.
Журба…Все більше поглинає серце,
Та ледве мерехтить вогонь,
Вже вкрито кригою моє озерце,
А в пам’яті тепло твоїх долонь.
Твої вуста солодкі, мов нектар,
Твій погляд, наче сонячне проміння,
З тобою ми летіли вище хмар,
Розірване у двох сердець сплетіння.
Я, мов Ікар, з небес упав на землю,
Не можу рухатись – поломані кістки,
Але одужаю та с серця відокремлю-
Любов, нехай буде черствим.
(А.Гришакін)
| 0 | 349 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
