Пункт неповернення

23 березня 2014
Galyna Ugryna
Помітили, шановні, що не існує одномірного світу? Всяка дія породжує протидію - хочеш, чи не дуже. Навіть - найчистіша, як український, вселенсько відомий Майдан.

За стурбованістю про долю Батьківщини, за потугою підняти важкі повіки демократії Америки на явище внутрішньої, а за нею й зовнішньої, російської окупації України, ми, чиказькі українці, якось випустили з уваги той факт, що злі сили гніздяться не тільки у Межигір'ї та Москві. Вони чигають на довірливих і у діаспорі. Почалося з нахабних актів зривання національних українських прапорів з вікон у самій Українській Околиці!!! Далі - язичницько-ворожбицьке посівання цвяхами та шурупами парківки перед черговим Автомайданом. Середньовіччя, скажете? А що скажете про отаке?

Біля від українського консульства, де у суботу, 22 березня, зібралася чисельна група громадських активістів з національною символікою, закликами до російських шовіністів забиратися у московію, гаслами про підтримку наших братів. Ми, дві журналістки, перейшли вулицю і стали дослухатися істеричних вигуків групки новоявлених комуністів чи соціалістів. Підійшли спочатку дуже близько, потім відступили, бо слиною червоні реліктові бризкалися відчайдушно; червоні прапори, випущені у рік приїзду перших поселенців з Європи, значки із зображенням Карла Маркса на грудях молодиків і двох-трьох дівчат із зеленим волоссям, розширеними зіницями та одягом як у ґітлер-юґенд - ось картинка зібрання біля готелю через вулицю від нашого консульства.

Злагоджені голоси українців з вимогами до путінських посіпак вертати додому, маяння чистих синьо-жовтих та червоно-чорних прапорів живили своєю правдивістю, щирістю, силою. І...здригнулися, здулися, невіть звідки взявшись, совєтіко - відроджено - недоношені 15-17 протестувальників! Під свист почовгали у бік озера Мічиган... Мо' топитися?! 

Та випадок показав: не час заспокоюватися, займатися тільки справами материкової України. Нам і тут потрібно бути зіркими, щоби стара зараза не отруїла молоде покоління, не купила дешевими брязкальцями мнимих цінностей, не повернула кривавої історії знову...
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

СТОЖАРИ 24 березня 2014
http://svitua.org/index.php/novunu/diaspora/item/1273-punkt-nepovernennia
Катерина 24 березня 2014
Дорогі брати та сестри, українці мої, найкращі та найщедріші Душею... Зараз по всьому світу, де є хоч один українець, то він і стає рубежем між добром та злом. Слава Богу, що нас є по світах, і ще більше Слава, що ми де б не були залишаємось Українцями. Слава Україні!
Він не приніс жертви на вівтар любові, але данину дружбі віддав сторицею
Так сталося, що першим словом, колись прочитаним моїм п'ятирічним сином на книжковому корінці, було слово "Бу-а-ло". Слово було зовсім новим, і він запитав: "А хто це?" І дійсно, хто він - сучасник ХVII століття - Нікола Буало?
Читати більше