Читати більше
Пташки співають, мов в раю...
Пташки співають, мов в раю.
А може, раю і немає?
Я дивуватись не перестаю
Тій дівчині, яка мене кохає.
Що ти знайшло в мені, дівча?
Що тулишся до сивого й старого?
І очевидного не поміча,
Й не слухає уже самого Бога.
А ти ж мені на щось дана,
Щоб розпізнав людську я щирість.
То не кохання – лиш мана –
До тебе приносила прикрість.
З тобою дивно ми зійшлись.
Я в випадковості не вірю.
Зі мною було це колись.
Вже серце іншій не довірю.
Тобі на світі мало літ.
Проте всотала в себе мудрість.
І закохався в тебе дід,
А ти притлумлюй його дурість.
Нема в раю пташок, нема.
Чого б це їм ще й там співати?
У Вічності – лише зима.
І ні в кого про щось спитати.
Мені не вистачає слів,
Щоб ти шукала молодого.
Тобі не вистачає снів,
Щоби просить поради в Бога.
Отак з тобою живемо,
Далекі й на чужих планетах.
За руку в космосі йдемо,
Прославлені в поетових сонетах.
… Пташки співають, мов в раю.
А може, раю і немає?
Я дивуватись не перестаю
Тій дівчині, яка мене кохає…
Анатолій ВЛАСЮК
25 травня 2016 року
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше