Психолог Ерік Берн про те, як батьки програмують долю своїх дітей

17 грудня 2018
Vitaliy DeFranko
Ерік Берн — автор знаменитої концепції сценарного програмування і теорії ігор. В їхній основі лежить трансактний аналіз, який зараз вивчають у всьому світі.
Берн впевнений, що життя кожної людини програмується до п'ятирічного віку, і всі ми потім живемо за цим сценарієм.
 
У нашому матеріалі добірка цитат цього видатного психолога про те, як програмується наш мозок.
 
1. Сценарій — це життєвий план, який поступово розгортається, формується ще в ранньому дитинстві в основному під впливом батьків. Цей психологічний імпульс з великою силою штовхає людину вперед, назустріч її долі, і дуже часто це відбувається незалежно від її опору або вільного вибору.
 
2. У перші два роки поведінка і думки дитини програмуються в основному матір'ю. Ця програма і формує початковий каркас її сценарію, «первинний протокол» щодо того, ким їй бути.
 

 3. Коли дитині виповнюється шість років, її життєвий план вже готовий. Це добре знали священики і вчителі середньовіччя, кажучи: «Залиште мені дитину до шести років, а потім забирайте назад». Хороший дошкільний вихователь може навіть передбачити, яке життя чекає дитину, чи буде вона щасливою або нещасною, чи стане переможцем або буде невдахою.

4. План на майбутнє складається в основному із сімейних інструкцій. Деякі з найбільш важливих моментів можна виявити досить швидко, вже в першій розмові, коли психотерапевт запитує: «Що батьки казали вам про життя, коли ви були маленьким?».
 
5. Із кожної вказівки, в якій би непрямій формі вона не була сформульована, дитина намагається витягти імперативне ядро. Так вона програмує свій життєвий план. Ми називаємо це програмуванням, оскільки вплив вказівки набуває характеру сталості.
 
Дитина сприймає бажання батьків як команду, такою вона може залишитися на все його життя, якщо в ній не станеться якогось драматичного перевороту або події. Тільки великі переживання, наприклад, війна або несхвалена батьками любов, можуть дати їй миттєве звільнення.
Спостереження показують, що психотерапія також може дати звільнення, але значно повільніше.
Смерть батьків не завжди знімає закляття. Навпаки, в більшості випадків вона його робить міцнішими.
 
6. Найчастіше дитячі рішення, а не свідоме планування в зрілому віці, визначають долю людини.
Що б не думали чи не казали про своє життя, нерідко створюється враження, ніби якийсь потужний потяг змушує їх кудись прагнути, дуже часто зовсім не у відповідності з тим, що написано в їхніх автобіографіях або трудових книжках.
Ті, хто хоче "робити" гроші, втрачають їх, тоді як інші нестримно багатіють. Ті, хто заявляє, що шукає любові, пробуджують тільки ненависть навіть у тих, хто їх любить.
7. У житті людини сценарний підсумок передрікає, прописується батьками, однак він буде недійсним доти, поки не буде прийнятий дитиною.
Звичайно, прийняття не супроводжується фанфарами й урочистою ходою, проте одного разу дитина може заявити про це з усією можливою відвертістю: «Коли я виросту, я буду такою ж, як матуся» (що відповідає: «Вийду заміж і понароджую стільки ж дітей ») або « Коли я стану великою, я буду як тато» (що може відповідати: «буду вбитий на війні»).

 8. Програмування в основному відбувається в негативній формі. Батьки забивають голови дітей обмеженнями. Але іноді дають і дозвіл.

Заборони ускладнюють пристосування до обставин (вони неадекватні), тоді як дозволи надають свободу вибору.
Дозволи не приводять дитину до біди, якщо не супроводжуються примусом. Справжня роздільна здатність — це просте «можна», як-от, наприклад, ліцензія на рибну ловлю. Хлопця ніхто не змушує ловити рибу. Хоче — ловить, хоче — ні і йде з вудками, коли йому подобається і коли дозволяють обставини.
 
9. Дозвіл не має нічого спільного з вихованням вседозволеністі. Найважливіші дозволи — це дозволи любити, змінюватися, успішно справлятися зі своїми завданнями. Людину, що володіє таким дозволом, видно відразу, так само, як і того, хто пов'язаний всілякими заборонами. ( «Йому, звичайно, дозволили думати», «Їй дозволили бути красивою», «Їм дозволено радіти»).
 
10. Потрібно ще раз підкреслити: бути красивою (так само, як мати успіх) — питання не анатомії, а батьківського дозволу. Анатомія, звичайно, впливає на миловидність особи, однак лише у відповідь на усмішку батька або матері може розквітнути справжньою красою обличчя дочки.
 
Якщо батьки бачили у своєму сині дурну, слабку й незграбну дитину, а в дочці — потворну і дурну дівчинку, то вони такими і будуть.

 Здійснено переклад.

Зображення - pinterest.com.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Колена Харт Колена Харт 20 грудня 2018
Мені здається, що інформація у статті зводиться до двох основних постулатів: дозволяти робити вибір дітям ( не вирішувати за них) і завжди підкреслювати їх позитивні риси характеру та зовнішності. Як на мене, то нічого нового...
Як вибрати наматрацник: різновиди невидимого помічника
За об'ємним матрацом досить складно доглядати: чистити його й сушити в разі забруднення незручно. Наматрацник захистить виріб від пилу та бруду, завдяки чому термін його служби подовжиться.
Читати більше
Синергія краси та емоцій в унікальному проєкті Сергія Горічка
Коли наша природна краса стає найбільш помітною? У сутінках прохолодного вечора, у моменти, коли земля тікає із-під ніг чи, можливо, коли ми все ж наважуємося позбутися важких обладунків, наприклад, у вигляді косметики? Чому нам часом здається, що неосяжну глибину власних емоцій необхідно приховувати не лише від оточуючих, а й від самих себе?! Саме все це та багато іншого вмістив у собі унікальний
Читати більше
Солов'ї з Шаоліня і відьми у Заліщиках: 5 книг, які вразять своєю екзотикою
Книжки цього огляду, — наче подорож у далекі екзотичні країни, які виявляються віддзеркаленням внутрішнього світу їх героїв, даруючи нам захоплюючі історії про несподівано рідне й близьке. Саме таке, магічне поєднання оповідної естетики й визначає справжню літературу нашого часу.
Читати більше