Пригода висотою в 4500 метрів

Отже, я зважилася і зробила це - приїхала з Ліми в Куско на мотоциклі. Чесно кажучи, спочатку в мене були думки залишити мотоцикл в Лімі та злітати ткди на літаку. Я чула про те, що дорога в Куско не з простих, крім того, висота, на яку потрібно піднятися, дуже значна - до 4500 метрів, що загрожує гірською хворобою. Я і так себе не дуже добре відчуваю навіть на меншій висоті, тут же я зовсім була не впевнена, як поведе себе мій організм.

Але я сіла, подумала, потім ще раз подумала дуже ґрунтовно і вирішила, що потрібно ризикнути, інакше я буду шкодувати про втрачену можливість, яка може бути тільки раз у житті. Можу сказати, що це було однозначно правильне рішення, а дорога з Наски в Куско - одна з найкрасивіших і приємних доріг на моїй пам'яті. Я зупинилася, напевно, разів сто як мінімум, тому що проїхати повз таку красу і не сфотографувати було неможливо. Іноді просто перехоплювало подих, було складно відірвати погляд від того, що тебе оточувало, і при цьому ще й стежити за дорогою.

Приємним сюрпризом для мене стало те, що відчувала я себе цілком стерпно. Але, думаю, багато в чому це стало результатом деяких моїх приготувань перед виїздом і правильної поведінки у процесі. Кажуть, що від гірської хвороби допомагають листя коки, і приблизно за тиждень до виїзду я почала регулярно пити чай з них. Також я запаслася таблетками від гірської хвороби (щоправда, скористалася я ними тільки один раз, і то пошкодувала про це:) ). Їхала я дуже поспішаючи, пила багато води, під час зупинок не робила різких рухів, за щокою майже завжди був лимонний льодяник.

Не знаю, що з цього допомогло, швидше за все, весь комплекс плюс позитивний настрій, але головний біль я відчула тільки наприкінці першого дня, вже перед сном. Я вирішила прийняти одну таблетку від гірської хвороби, після чого відразу настав очікуваний побічний ефект у вигляді нудоти. Так що я поспішила просто заснути, і на наступний ранок відчувала себе бадьорою і здоровою.

Щодо складності дороги. Скажімо так, бачила я на своєму віку дороги і складніші, але все-таки недооцінювати цю не варто. Так, вона складна. Виїхавши з Наски, вже через кілька кілометрів ви почнете різко підніматися вгору, і буквально через якихось сорок-п'ятдесят кілометрів ви вже опиняєтеся на висоті 3 тисяч метрів і більше. Відповідно, всі ознаки гірської хвороби можуть проявитися досить швидко - запаморочення, втома, втрата концентрації, нудота. При всьому цьому дуже звивиста дорога не дасть розслабитися ні на хвилину.

Мені дуже пощастило з погодою. Всі дні, впродовж яких я їхала по цій дорозі, були сонячними і теплими, але в дощову погоду і з туманом можу уявити, що їхати по цій дорозі стає набагато складніше. Тому краще перевірити прогноз погоди заздалегідь і зайвий раз не ризикувати. При цьому бути готовим до того, що в горах погода може різко і непередбачувано змінитися як в один бік, так і в інший.

Великий плюс цієї дороги в тому, що трафік тут дуже помірний, іноді можна їхати декілька кілометрів, не зустрівши жодної машини. Але все ж рух присутній, і деякі водії поводяться на дорозі не дуже розумно. Тому краще завжди тримати руку на пульсі та бути готовим до того, що на вашій смузі може виявитися зустрічна машина. Також на дорозі іноді можна побачити пісок, уламки каміння з гір, щебінь, тому входячи в поворот, це теж потрібно мати на увазі. Ну і звичайно ж, несподівана поява на дорозі тварин - собак, лам, вікуній, корів, овець, коней, ослів і т.д.

Але ще раз повторюся, задоволення від дороги ви отримаєте незрівнянно більше, ніж складнощі, з якими зіткнетеся. Просто підійдіть до цього заходу відповідально, не поспішайте дістатися до Куско якнайскоріше, насолодіться оточуючими видами.

Дорога з Наски в Куско - одна з тих доріг, на які мені хотілося б одного разу повернутися і проїхати її знову. Зараз, коли я дісталася до Куско і встигла трохи поблукати по ньому, можу сказати, що це прекрасне місто, в якому потрібно побувати хоча б раз у житті. Але дорога, що веде до нього, - це окрема чарівна й незабутня пригода, яку теж однозначно варто спробувати.