проростання

Продовжу все ж таки історію стосовно "Уліса" й Юнга саме в моменті Відношення: зрозуміло, що нічого ідеального не існує й не може існувати, бо це є згортанням категорій, а цього аж ніак ніхто не бажає, що саме всі процеси, внутрішні й зовнішні, мають Свою природу та моменти початку-завершення, а ми є глядачами Дієвого Дійства /ДД/, але можемо певною стороною на щось впливати... З яким ухилом й метою - питання індивідуальне. 
Отже, Юнг відмовився після прочитання Уліса називати автора шизоїдальним чи параноїдальним, а ковтнув, що саме те роздратування, що викликає перечитування цього роману стане його геніальним зерням в майбутньому. Так деколи буває. Бо життя є контрактом й потрібно чітко перечитувати умови "просування-пересування" й умови загального Земного коливання та Про- ростання. Будь-яке явище-ситуація є контрактом між дієвими учасниками та їхнього індивідуального бажання когось-чогось в аспектах свідомої зрілості та підсвідомого дитинства, хоча можна не торкатись дитинства, але без нього теж ніяк...
Контракти із темним чи світлим, добрим та недобрим в загальному на початках не мають аж такого пристрастного формального вигляду, але можуть дробитись та модифіковуватись зовсім в каузальний спосіб просто внаслідок невідомих обставин.
Продукт є вдалим, якщо викликає певну злість. Породження злості є навіть чимсь більшим. Таку злість свого часу викликала в мене "Меланхолія" Трієра й "Сто років самотності" та Уліс. Такий простий прийом для виникнення обурення й усі ваші системи працюють тільки на придушення того полум'я , що розростається багатоповерховним палаючим вогнищем. Але все забувається, стирається, залишаються лишень контракти та умови розплати. Контракти з архангелами чи дияволом здебільшого однотипні, є контракти паралельні із світлим та темним й Магія того вакууму, в котрому опиняється гравець-ловець, якому вдається балансувати між добром і злом- це маги та чародії. Є ще шамани, це взагалі універсальні субстанції: здебільшого захищають природу елементами та дієвими об'єктами самої природи - захисники-екологи. 
Джойс був магом, певною мірою не тільки літературним, але психологом, бо знав, що день містить в собі закони всесвіту та його парадигмальність, як і все рухається спіраллю та циклічністю, лишень стороннє споглядання має інакший градус сприйняття. Життя теж циклічне, як й побудова атомарних систем- важливим є знову ж таки розвиток та Стрибок з однієї гори на іншу, такий будистський прийом, але стрибати теж треба вміти, бо є моменти активації, контрастів, благості й пожертви. Тут вже оповідей мільйони, одна з них є в Улісі, хоча все можливо зав'язане на числах та комбінаціях, на планетах та їхньому наближенні, на суто природній історії, бо Природа є закритою системою й листя жовтіє та опадає за наказом тотально усе, й рефлексія утримання природніх балансів настільки чітка, що наша гібридна урбаністика виглядає просто смішною із тими проектами Венера та мандрами космосом, бо не можемо вивчити елементарного: що ж живе на глибині 30 кілометрів. Й кити живуть чомусь двісті років, а не 600, й онкогенез є просто браком кисню, бо природа забруднена вщент- мало хто займається збереженням та примноженням ресурсів- усім править матеріальний сатана та цар й маг Брехні, коли вже кожне джерело є за суттю фальшивим, але ми впевнено падаємо в ту безодню й темне царство наступить паралельно із зародками нової Епохи Вогню та гармоній. Знання вже є рідкістю й з того сміються як з непозитивного меседжу. Це вже лірика певною мірою. Тому не поспішайте вме аномальне та нудне вихрещувати - можливо потрібен час для проростання..