ПАМ'ЯТІ ВАСИЛЯ СТУСА
Із живого залишаються тільки слова, дуже сучасні слова та спогади тих, хто знав його або її тоді зблизька, здалеку. Що ще може лишитись від людини? А от від велета лишається у люду довга та невмируща, навпростець гудюча нота пам'яті. Так було і є із Василем Стусом.
10 g
Василеві Стусу
у вільному падінні швидкість тіла щосекунди прискорюється
на 9,8 метра у секунду за секунду, що дорівнює = 1g
( із Підручника з фізики )
світ суне – за очі
рухомий склад гримить
на стиках днів кувалда шаленіє
дверцята грюкають та семафор горить
зеленим-зелено…
а ніч – мов скаженіє
майне алюром день – обабіч береги
старання довгого чекання і вертання
коли ж знайдуть свій спокій вороги
і де той край що пригорне до рання
"Шукай!"
мій звір… мій велете – "Шукай!"
торуй до зорь свої шляхи обрані
до мрії недалечко…
лише знай
що потяг цей і був в житті – останнім
06 жовтня 2005, Лв
Михал Влад
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.