Про соціальний тиск

2 серпня 2014
Юлія Василів
І весь світ буде дивитися мені у вічі
А я усміхатимуся, знаючи – це єдина можлива реакція.
Весь світ буде мене питати – я ж матиму відповідь лише для себе.
Він чекатиме від мене рішення – а хто я, щоб давати якісь рішення?
 
Не дивіться, не чекайте. У вас усі ваші рішення.
Я ж можу лише поділитися – щиро, може наївно
Тим сокровенним, що жевріє, мріє, робить і чекає,
Не чекаючи.
 
Знаєте, я навчилася не чекати. Це так абсурдно занурювати себе у такий стан – очікування.
Натомість повністю приймаю стан віри та надії.
Я смішна? Що ж  - можливо.
Але скажіть тоді, що таке раціональність чи серйозність?
Я не знаю. Не беруся визначати.
Я просто живу у такому вимірі.
 
Я можу любити чи ненавидіти, ображатися чи протестувати.
І це буде смішно насправді. Навіть не так – це буде така слабкість…
Відверто – буваю слабка, настільки, що сама собі дивуюся…
Може, це мій звязок із системою? Нехай. Допустима норма мене мізерної.
 
Не питатиму, чи ви таке мені пробачите – бо ми вже давно надто далекі,
При цьому надто повязані.
Ви в мені. Мабуть, саме тому так активно апелюєте до рішення?
Що ж – простіть мою неконкретику, вона насправді конкретна як ніколи.
 
Суть у тому, що світ завжди дивитиметься на мене – очікуючи.
Навіть якщо я маленька, неважлива, непомітна…
Просто то я так думаю. А намір насправді важливий.
Прагнення важливі – вони переростають у дію.
Вони в мені, виховують мене. Вони – це я.
 
Більше того – світ дивиться і на вас. І йому потрібно протиставити велику силу духу, волі, себе…
 
Тому – я все приймаю. Навіть більше – розумію.
Мабуть, рано чи пізно це розуміють всі?
А сьогодні я буду дивитися у вічі світу, широко відкривши очі,
Глибоко вдихаючи повітря і… усміхаючись…
Бо ніколи не знаю, яка усмішка буде останньою.
Але вона варто того, щоб БУТИ.
 
І ви будьте! Конкретно неконкретними. Шаленими і прагнучими.
Важливо, щоб справжніми…
І ті, хто мають зрозуміти, зрозуміють…
А головне – зрозумієте, знайдете ви.
Можливо, у цьому і є весь світовий порятунок.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фотокамера як зброя, або Інше обличчя війни
Якби не було війни, ті, хто загинув, могли б народити і виховати дітей, кохати, працювати, винайти, створити, нарешті, просто жити, бути щасливими й радувати своєю присутністю на землі рідних, близьких, друзів...
Читати більше
АПЕЛЬСИНОВИЙ МАРМЕЛАД ЗА РЕЦЕПТОМ ПАДДІНҐТОНА
​Трапляється так, що фільм дуже сильно припадає до душі. Після перегляду усю ніч сниться, як будуєш хижку на безлюдному острові, перебираєш таємничий мотлох на горищі або блукаєш Нарнією. Цього разу зі мною знову так сталось.
Читати більше