Про що говорив Вакарчук у Гарварді та Колумбійському університетах

Нещодавно мережею розлетілося інтерв'ю з Оленою Мозговою, яка назвала Вакарчука одним із найбажаніших кандитатів на пост Президента. До цієї тези я поставився досить скептично, пам'ятаючи про невдале депутатство та концерти Вакарчука в Росії. Але все змінилося, щойно я почув новоспеченого студента Yale. 

Вакарчук не просто музикант. Він і мислитель, і економіст (за освітою), і рольова модель для багатьох. Він надихає на роботу, і саме такий лідер на часі.

Найменше, чого я очікував, то це почути цікаву лекцію ідеальною англійською з чудовим аналізом і реальним планом до дій. Дій, які кожен може починати робити. Вакарчук запропонував конкретну ціль - матеріальне забезпечення, на противагу "щастю", тому що останнє в кожного своє, а продуктовий кошик і квадратні метри можна поміряти.

Маючи ціль у фокусі, Вакарчук розписав стратегії та засоби її втілення.  

Засоби або Філософія Змін:

А) Історія має другорядне значення. "Чим легший рюкзак, тим легше сходження". Варто сприймати історію як минуле, а не як модель для майбутнього. Економіка первинна ("First demand, then supply").

Б) Немає постійних друзів чи ворогів, є лише постійні інтереси. Можна послухати поради інших, але діяти, як ми вважаємо за потрібне.

В) Географію неможливо змінити, і треба це враховувати в нашому плануванні. Сусід завжди буде там.

Г) Активізм важливіший за уряд. Недовіра до інших, до уряду, але, найперше, до себе - головна проблема теперішнього суспільства. Це унеможливлює появу лідерів і grass roots організацій, як ОСББ.

Деякі зі стратегій:

1. Відмова від патерналізму та централізованого бюджету. Держава - це не велика кишеня, з якої оплачують культуру. Культура твориться сама собою.

2. Головна функція держави - оборона й безпека громадян.

3. Освіта має бути найголовнішим внеском кожного. Якщо Західні держави надають гроші українським студентам - це внесок в укранську економіку. 50% повернеться, 10% працюватиме в уряді, 1-2% будуть лідерами. 

4. Родина - це місце політичних змін. Теперішні батьки відповідають за етичну та естетичну зміну через 10-20 років. 

5. ОСББ як прототип громадянського суспільства. Люди мають побороти "гоббсівську війну всіх проти всіх".

6. ALUMNI, які живуть в інших країнах, мають створювати "неполітичні партії з політичними цілями". Вони мають допомагати українським студентам виїхати й отримати якнайкращу освіту.

7. Гроші місцеві бюджети повинні витрачати локально. Інакше, посада мера - це лише функція договорняка в Києві.

8. Важливо мати й бути прикладом успіху для інших. Зупинятися не можна. (Загалом, Вакарчук уміє надихати.) НаУКМА і Поліція - це історії успіху.

9. Олігархам законом треба заборонити мати більше 25% активів мас-медіа.

10. Суди мають пройти таку ж люстрацію, як і поліція. Повну заміну кадрів на молодих. 

11. Війна проти олігархів може бути кровопролитною. Їх треба поступово інтеґрувати, аби вони дотримувалися закону. Їм також це вигідно, бо зараз у них іде війна один проти одного. Через закон, їхні права зменшуватимуться, покращуючи клімат у країні. Попри все, олігархи не були перешкодою для багатьох країн у процвітанні.

12. Повинні бути показові суди декількох злочинців, аби створити відчуття головування Закону в країні.

П.С. На запитання: "Що вас надихає?", відповів, що прокидається зранку й відчуває, що навколо так багато людей, які чогось досягли. І треба працювати так, наче позаду в тебе нічого не було. Починати щоразу спочатку. Але ввечері обов'язково святкувати свої перемоги.

Що стосується корупції, то її Вакарчук бачить як побічний ефект розладнаного суспільства. Не будь-яка корупція шкідлива, якщо вона не заважає йти до конткретної цілі. Подібний аналіз повертає голос Розуму. Десятиліттями народ хоче звалити вітряки, не помічаючи вітру, який на них дме...

Serhii Tereshchenko
Автор фото: Yuriy Lozitskiy, з групи RAZOM. 

(via)