ВИПЕРЕДЖУЮЧИ РУХ
Наталці Білоцерківець
Чи – потім...
Дощ піде чи град впаде навмисно,
Збираючи з льодяників намисто.
Край осені вже перетнув той день,
Що взяв на спогад колір несумісний.
Птах відгукнувся посеред імли.
Таємний птах – невпізнаний до рання.
Охочих безліч тут, та сповідь їх – мовчання,
Як рятівник від осуду й хули,
Неперевершено здіймається серед
Примхливих висловів та паперових стрічок.
Життя урбаністичного намет,
Той вулик свят, що обіцяв нам мед,
Споруда дня, що дарувала вічність.
Остудний вітер загубив свій слід
Напередодні див – тремтливий вогник щастя.
Не вір тим снам – вони ще передчасні,
Хоч несподівані та непотрібно лячні.
Та ти завчасно
Не відмовишся вже – від...
18 вересня 2011
Михал Влад
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
