|
15 лютого 2018
Марина Кондратенко |
9 лютого, 13 років тому пішла з життя одна з найкращих дочок України – Раїса Кириченко.
Молода доярка без музичної освіти, успадкувала від батьків чудовий голос і на одному зі святкових концертів у кузові вантажівки КрАЗу замість сцени, цей спадок просто заворожив Павла Оченаша. Він очолював народний хор Кременчуцького автомобільного заводу "КрАЗ". Оченаш дав потужний поштовх розвитку Кириченко, запросив її співати у Дніпро і кардинально вплинув на все її життя.
Раїса згодилася співати на заводі "КрАЗ" і відмовилася співати в київському хорі імені Верьовки. Сьогодні цей голос упізнаєш з першої ноти. А яке потужне мецо-сопрано! Наче чуєш у вечірньому затінку солов'їні трелі.
Закордонні та радянські ЗМІ часто порівнювали Раїсу Кириченко з Едіт Піаф, Клавдією Шульженко та Людмилою Зикіною. Та вона була незрівнянна, самобутня, яскрава, полтавська перлина, видатна співачка сучасності. Її пісні в прямому сенсі мандрували світом – Кириченко з гастролями об'їздила весь Радянський союз, Європу, США, Канаду – півсвіту. Якось Раїса Опанасівна сказала, що саме на гастролях відчула: "пісня немає кордонів і не важлива мова, важливе виконання, якщо душа співає, тебе зрозуміє кожен".
Одного разу перед концертом на Філіппінах її переплутали з дружиною тодішнього президента Фердинанда Маркоса. На світлинах справді можна побачити певну схожість.
Однак життя Раїси Кириченко не було безхмарним і радісним, як думали прихильники.
Марина Кондратенко, спеціально для "Український інтерес".
Детальніше тут: uain.press
| 0 | 3420 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
