Історичний роман
Влада Наслунги "Під омофором" оповідає про події далекого ХVІІ століття. Розповідь автор будує на історичних матеріалах, документах, що їх збирав не тільки в Україні, а й за її межами впродовж 10-ти років! Колосальна праця, чи не так?
Книга знаменита тим, що у ній описано діяльність
Йосипа Шумлянського - єпископа православної церкви, персони досить колоритної і суперечливої. "Чим був єпископ Осип Шумлянський? На се, мовив би хто, просте питання можна дати кілька суперечних відповідей, - пише про нього
Іван Франко (
Йосиф Шумлянский, русский епископ львовский от г. 1667 до г. 1708). - Чи він був русин, чи поляк?.. Чи він православний?.. "
"Осип Шумлянський, безперечно, один із найпомітніших або, як-то кажуть, цікавих людей в руській історії XVII в." - свого часу писав Ісидор Шараневич.
Йосип Шумлянський
Так ось, книгу варто читати бодай тому, що автор береться до змалювання діяльності такої непростої персони, політика і дипломата свого часу. Єпископ Шумлянський спочатку був православним. У молодості прийняв унію. Потім знову стає православним на 32 роки, будучи підпільно уніятом. У кінці відкрито стає на бік унії і по смерті короля Яна ІІІ відверто критикує і унію, і короля.
Ян ІІІ Собеський
Варто зауважити, що на вихід "Биографического начерка с портретом" Ісидора Шараневича про єпископа Осипа Шумлянського (1896 р.) Іван Франко відреагував блискавично (посилання на працю Франка зазначено вище), вказавши слабкі сторони досліджень історика І. Шараневича, опираючись на факти, які він пропустив повз свою увагу. Враховуючи суперечливість трактувань постаті Й. Шумлянського, варто віддати належне автору, який впевнено змальовує діяльність єпископа саме як дипломата і політика, опускаючи його працю як єпископа чи духовної особи.
Книга не залишить байдужим жодного читача.
Перше, що зауважуємо, це те, що автор не намагається ні засудити, ні виправдати політику єпископа Шумлянського як перемовника чи як духовну особу. Це важливий момент. В. Наслунга оперує історичними фактами, не даючи місця субєктивним трактуванням.
Інша річ - роман просто насичений історичними подіями: битви, перемовини, листи, знову битви, чуда ікони Божої Матері Гетьманської, Дорошенко, Самойлович,
І. Сірко, Ян Собеський... Історичні постаті зринають зі сторінок роману стрімким потоком, події змінюють одна одну, все вирує. Читач з головою поринає у вир тодішніх подій.
Гетьман Дорошенко
Уся історична картина стає тлом, на якому розгортаються інші події - історія Петруся, джури єпископа, і Мотрі, його куховарки, згодом економки. Історія двох молодих людей з непростою долею, які намагаються збудувати своє щастя під час війн і неспокою. Якщо придивитися уважніше, саме історія життя молодого Петруся, вплетена у канву роману, є провідною сюжетною лінією. Він, Петрусь, виринає на перших сторінках твору молодим енергійним хлопцем, закохується в дівчину Грету... Та події складаються так, що згодом стає до служби при єпоскопові, закохується в дівчину Мотрю. Читач вже вимальовує собі картину їхнього спільного життя, і, здається, все так і буде, але.... Оце але перекреслює усі надії і сподівання. Розв'язка вражаюча і несподівана.
Книга потішить читачів достовірністю історичних фактів, детальним описом подій і ... гумором. Так-так, автор має тонке почуття гумору. Це стане несподіванкою для кожного, хто читатиме історичний роман "Під омофором".
Про письменника: Тисніть СЮДИ
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
