Правила чорного гумору
Марк Твен. Як лікувати застуду.

Правила чорного гумору

Марк Твен. Як лікувати застуду.

Якби не знаття, що Марк Твен – великий гуморист чи, точніше, майстер чорного гумору, то його практичні поради щодо лікування застуди можна було би сприйняти серйозно. Але правила чорного гумору вимагають, що все слід робити з точністю до навпаки.

Одна справа – розважати публіку, каже автор, а інша – писати щось для її користі. Про себе він стверджує, що веде “життя чисте і бездоганне”, а тому не має наміру ввести в блуд читача. Пам’ятаючи правила чорного гумору, спробуємо вслід за автором зрозуміти, як вилікувати застуду.

Багато людей давали літературному героєві різноманітні поради. Інколи ці рецепти були взаємовиключними, але ж кожний бажав йому здоров’я, тому гріх було чогось не виконати.

“Як тільки я став чхати, один із моїх друзів сказав, щоби я зробив собі гарячу ванну для ніг і ліг у постіль. Я так і зробив. Незабаром інший мій друг порадив мені піднятися з ліжка і прийняти холодний душ. Я послухав і його. Не минуло й години, як ще один мій друг запевнив мене, що найкращий спосіб лікування – “годувати застуди і морити лихоманку”. Я страждав і тим, й іншим. Я вирішив тому спочатку як слід наїстись, а потім вже приступом взяти лихоманку”.

Були й інші поради – наприклад, кварта води з сіллю, прийнята в теплому виді, після чого герой усе виблював, як йому здалося, разом зі своєю безсмертною душею. Відтак він рекомендує всім не застосовувати цей рецепт.

Одна дама, якій на вид було півтори сотні років, приготувала йому “декокт із чорної патоки, міцної горілки, скипидару й багатьох інших складових” і наказала вживати цю суміш “по повній скляночці через кожну чверть години”. Героєві вистачило однієї дози, яка зірвала з нього всі “високі моральні якості й розбудила наймерзенніші інстинкти”. Сил уже не було, інакше він би став “грабувати могили на сусідньому цвинтарі”.

Застосувавши ще декілька рецептів, герой загнав застуду з носа в легені. Він кашляв удень і вночі, а в перервах розмовляв хрипким басом.

На цьому його лікування не закінчилось. Після закутування мокрим простирадлом він став хапати повітря ротом, “як буває з людьми в передсмертній агонії”. Гірчичники на груди теж не допомогли, бо їх вночі з’їв його друг.

Інші рецепти не вилікували нашого героя, але він заявляє, що поки живий. Якщо ці засоби і не вилікують, то в гіршому випадку лише відправлять “страждальця” на той світ.

Анатолій ВЛАСЮК

3 грудня 2018 року