ПОТРЕБА у СПІЛКУВАННІ

ПОТРЕБА У СПІЛКУВАННІ

                                                     Сусідові,

                                             пану Богдану Хоміву

Куди іти, коли нема шляху…

Замки зачинені. Ніхто не зустрічає.

Не каже – ніц! Той лицар на даху...

Він кам’яний! Тому – лише всміхає.

Та дуже треба… Конче треба… От!

Нарешті б щось… Та раптом помінялось.

Хай непомітно. Хай без зайвих шкод.

Але, нарешті, щоб усе це сталось!

Один не в стані перфект цей зробить.

Можливості обмежені роками.

Лише – надія! Прийде долі мить

Та відчуття, що згода поміж нами.

Піду до тих… Хто завжди поруч був.

Так! До сусіда, що на поверх нижче.

Він знається на справі. Я не чув,

А бачив, як він робить й зайве нищить.

Бо має руки… Справді, золоті!

От нещодавно – поробив сокиру.

Таку… Що, навіть, Довбуш красоті

Її б позаздрив… Й попросив би щиро.

Та просто… Що не візьме ще до рук,

Те потім світиться. Й красою нас дивує.

Бо майстер – завжди майстер! А не крук,

Який натомість карканням глузує.

Піду – до нього. Він – не підведе!

Надійно справу зробить. Допоможе.

По хаті назбираю… Де-не-де…

Я діда інструмент – у дар сусіду.

Знадобиться кожен!

20 – 23 травня 2023, у квіт каштановий

              Михал Влад